Розділ VІІІ
ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ВОДНІ БІОРЕСУРСИ
Стаття 36. Право користування водними біоресурсами
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об’єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.
Право користування водними біоресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб’єктами господарювання та фізичними особами відповідно до закону.
Надання у користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.
Припинення права користування водними біоресурсами здійснюється відповідно до закону.
Стаття 37. Право власності на водні біоресурси
Водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об’єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об’єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
У власності суб’єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття.
Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.
Не можуть передаватися у приватну власність водні біоресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або в передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).
Стаття 38. Припинення права власності на водні біоресурси
Право власності на водні біоресурси припиняється у разі:
порушення порядку їх спеціального використання;
порушення установленого порядку переселення, схрещування водних біоресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів;
створення власником водних біоресурсів умов, що призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистеми;
встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів водних біоресурсів;
добровільної відмови власника від права власності на водні біоресурси.
Право власності суб’єктів господарювання на водні біоресурси може припинятися відповідно до рішення суду.
Стаття 39. Гарантії і захист прав суб’єктів рибного господарства
Права суб’єктів рибного господарства охороняються законом.
Припинення права користування або права власності на водні біоресурси застосовується лише у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 40. Умови та порядок відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктам рибного господарства
Шкода, заподіяна суб’єктам рибного господарства неправомірними діями центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів рибоохорони, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Розділ ІX
ШТУЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ І ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ
Стаття 41. Порядок штучного відтворення водних біоресурсів
Штучне відтворення водних біоресурсів здійснюють суб’єкти рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення водних біоресурсів для здійснення рибогосподарської діяльності.
Стаття 42. Порядок здійснення аквакультури
Здійснення аквакультури дозволяється суб’єктам рибного господарства у спеціальних штучних умовах або наданих для цього у користування чи оренду рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) відповідно до закону.
Перелік рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) для здійснення аквакультури, порядок, строки надання їх у користування затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Розділ X
ПЕРЕРОБКА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ
Стаття 43. Переробка водних біоресурсів
Переробка водних біоресурсів здійснюється шляхом їх розбирання, охолодження, заморожування, копчення, соління, маринування, сушіння, в’ялення, консервування, фасування, нагрівання чи поєднання цих процесів та інших видів переробки та технологій.
Стаття 44. Забезпечення виробником контролю якості і безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки
З метою збереження здоров’я населення виробник зобов’язаний здійснювати постійний контроль якості та безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки з дотриманням закріплених у законодавстві норм щодо стандартів якості продукції, що виробляється.
Стаття 45. Підтвердження якості і безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки
Підтвердження якості і безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки відповідності встановленим законодавством вимогам є обов’язковим у разі їх реалізації як готової продукції або для подальшої переробки.
Розділ XІ
РИБНІ ПОРТИ, ПРИЙМАЛЬНІ ПУНКТИ ТА ФЛОТ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Стаття 46. Рибні порти, приймальні пункти та флот рибної промисловості
У галузі рибного господарства діють морські рибні порти, портопункти та інші місця базування суден флоту рибної промисловості.
Перелік морських рибних портів, портопунктів та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження водних біоресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Морські рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибної промисловості мають забезпечувати безпечну стоянку суден (плавзасобів) флоту рибної промисловості.
Морський рибний порт належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та органами місцевого самоврядування.
Стаття 47. Рибоприймальні пункти
Місце розташування рибоприймального пункту погоджує центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства для обліку вилучених водних біоресурсів та продукції з них.
Рибоприймальний пункт розташовується безпосередньо біля берегової лінії водного об’єкта, де здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів.
Рибоприймальний пункт може розташовуватися безпосередньо на судні з веденням відповідного обліку вилучених водних біоресурсів.
Стаття 48. Класифікація суден флоту рибної промисловості та технічний нагляд за ними
Класифікацію суден флоту рибної промисловості, що підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, і технічний нагляд за ними здійснює класифікаційне товариство, обране судновласником.
Технічний нагляд за виконанням на суднах вимог міжнародних договорів України (конвенційний нагляд) здійснюють класифікаційні товариства. Нагляд за виконанням на суднах вимог міжнародних договорів України здійснюється класифікаційним товариством за дорученням Кабінету Міністрів України.
Контроль за здійсненням технічного нагляду за українськими рибальськими суднами здійснює центральний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства відповідно до міжнародних договорів України.
Класифікація суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється залежно від району плавання та висоти мінімального надводного борту, а саме:
судна 1 району плавання — судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,2 м, які експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) — озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею до 200 га;
судна 2 району плавання — судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,3 м, які експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) — озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею понад 200 га та в частинах судноплавних річок;
судна 3 району плавання — судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,4 м, які експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) — річках, мілководних частинах водосховищ;
судна 4 району плавання — судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,5 м, які експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) — річках, відкритих частинах водосховищ, прибережних частинах Азовського та Чорного морів (20 миль від берега).
Технічний нагляд за рибальськими суднами, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Судна (плавзасоби), які здійснюють промисловий вилов водних біоресурсів, мають бути побудовані згідно з проектом та призначені для промислового рибальства, а також мати відповідну проектну документацію, що містить інформацію про призначення цього судна.
Судна, що допускаються до експлуатації з нижчим значенням району плавання, не можуть бути допущені до використання в районах плавання з вищим значенням.
Стаття 49. Допуск суден флоту рибного господарства до плавання
Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.
Стаття 50. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості
Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Реєстр рибальських суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку рибальських суден здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Судна флоту рибної промисловості мають відповідати вимогам міжнародних договорів України та угод щодо безпеки мореплавства, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища та управління рибальством, а також вимогам міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна.
Розділ XІІ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 51. Міжнародне співробітництво в галузі рибного господарства
Міжнародне співробітництво в галузі рибного господарства здійснюється шляхом:
участі в розробленні проектів міжнародних договорів;
участі в роботі міжнародних організацій.
Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила та положення, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила цих міжнародних договорів.
Розділ XІІІ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО
Стаття 52. Відповідальність за порушення законодавства про рибне господарство
Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за рибогосподарську діяльність на суднах під Державним Прапором України за межами України встановлюється на підставі міжнародних договорів України. У разі такої діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідальність встановлюється законодавством цих держав.
Розділ XІV
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 53. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства
Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:
формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;
сприяння будівництву та модернізації суден флоту рибної промисловості, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення будівництва суден для флоту рибної промисловості та рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення;
визнання суб’єктів рибогосподарського комплексу, діяльність яких пов’язана з промисловим виловом водних біоресурсів на водних об’єктах загальнодержавного значення, розведенням, вирощуванням та переробкою власної продукції, товаровиробниками сільськогосподарської продукції;
пріоритетне надання в оренду водних об’єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб’єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.
Розділ XV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України від 19 травня 2011 року «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», пунктами 136—143 такого змісту:
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В. Янукович.
м. Київ,
8 липня 2011 року.
№ 3677-VІ.
