До вашої уваги блог в якому я покроково опишу виготовлення ножа. Так як це роблю я.
Дуже прикольно коли зі всякого, на перший погляд хламу народжується виріб, який приємно тримати в руках, та ще й можна щось різати. Особисто мені, сам неспішний процес виготовлення ножа приносить масу задоволення і заспокоює нерви, після завершення якого до виробу втрачаю інтерес…
Як в тому анекдоті:
«Поручик. Вы любите детей?
-детей не очень, но сам процесс!!!»
Далі буде багато фоток з коротким описом, кому цікаво запасайтесь попкорном.
Довго я дивився на полоску сталі Х12МФ в своєї майстерні. Прийшов час, прийшло натхнення і до неї дійшли руки. Розміри дозволяли виготовити два клинки по 11 см. довжиною.
Креслень і малюнків ніяких не робив. Оскільки образ майбутнього ножа в голові вже є, а далі по обставинам… беру подругу болгарку і процес пішов. Розрізаю на дві половинки.
Далі маркером відмічаю приблизні контури клинка.
І знов болгарка…
Заготовка має товщину 2,2 мм і майже ідеально рівні бокові площини. Що значно полегшує слюсарку. На наждаку остаточно виводжу силуети майбутнього клинка.
Далі надзвичайно цікавий процес виведення ввігнутих спусків. Закрашую маркером низ заготовки і процарапую середину майбутньої ріжучої кромки.
Тут головне не поспішати. Розпочинаю з приспособою, після того як вибралася канавка і заготовка більш-менш стабільно себе поводить на абразиві, приспособу знімаю і, руцями на весу, часто окунаю заготовку в воду.
Боронь Боже спалити. Через годинку неспішного юзання вимальовується бажаний спуск. З косяками. Косяки поступово виводжу.
Вдається вивести не всі, псіхую, курю, кидаю роботу. Пью пиво, думаю про вічне… На наступний день дивлюся на заготовки…. Наче нормально, чого псіхував?
Після грубого абразива переходжу до вулканітових кругів 80,120,220. По клинка поки все.
Секс з больстером.
Больстер це родзинка ножа. Дуже важлива хрінь що блистить. Потребує особливої уваги. Не терпить похабного відношення. Для його виготовлення використав залишки латунного шестигранника.
Болгарочкою розрізаю його на два п’ятачки товщиною приблизно по 7мм.
Далі напильніком все вирівнюю.
Необхідно вирізати отвір під хвостовик. Дуже цікава процедура. Роблю маркером розмітку.
Керню.
Свердлю отвори 2мм.
З тильної сторони свердлю отвори діаметром 5мм., для того щоб прискорити випилювання, ібо ну його нафіг..
.
Чарівний набор надфільків…
пиляю…. Курю, п’ю каву… пиляю… пилять сука…приміряю, підганяю, так до повного задоволення і феншуя.
За допомогою поршневого пальця від ЗіЛ-130 і кувалдочки остаточно «вмовляю» больстер стати на своє місце, але «вмовляю» дуже ввічливо, без фанатизма. Для більшої сексапільності ножа роблю проставочку із латуні і кольорової фібри.
Проставочки з латуні виготовляю з трубки. Весь пакет надягаю на клинок і поки все. Спати.
Руків’я із старої дубової дошки. Тут все просто. Розмічаю, свердлю отвір під хвостовик.
Все підганяю. І на епоксидну смолу.
Затискаю в струбцинку на добу.
Ніж майже готовий, осталось відсікти все зайве…
Тепер мій улюблений етап.
На ньому ніж набуває остаточної форми. Перед початком дозволяю собі хильнути грам 50 коньячку, для підсилення отримання кайфу від процессу ))) Використовую саморобний гриндер з двигуном від пральної машини.
Роблю темлячний отвір. Трубка від газового різака.
Все шліфується до зерна в 2000, після парів нашатиря руківя кардинально міняє колір...
Заточка до бритви і пошиття одежі.... фууууу... наче все
Дякую за перегляд!!!