1 червня відгуляв я випуск в університеті та й вирішив запросити друзів на відпочинок на річку Дністер. Тим більше, що ніхто з них там раніше не бував, хоча всі з Хмельницької області, та і я там років зо 3 вже не був.
На Дністрі я бував до цього багато, але рибалити ні разу не доводилося все так - поплавати, відпочити, щось відсвяткувати. Та й взагалі на річці до цього не рибалив. Більшість з Вас скаже: «А не справжній рибак!». Я ж Вам відповім: «Починати не пізно, в мене ще все життя попереду».
Збиралися ми їхати на річку в районі села Куражин (Новоушицький район Хмельницька область) – там мій дядько має дачу, то ми і попросилися до нього відпочити. Там Дністер, як мені говорили, найширший який він тільки може бути. Коли я був там останній раз на відпочинку, то бачив, як один чоловік на два фідера на опариш тягав плотву по дві-три штуки зараз, причому не встигав наживляти бо клювало вже на інший (за годину зловив кілограма 3). Це був один раз коли я бачив в тому районі рибаків (хоча бував там разів 5-7). Тому було вирішено затаритися опаришами. Їхали днів на 3 відпочивати тому на 4 купили 12 пачок – бо ж плотва клює. Добре, що я вдома накопав невеличку банку хробаків:))))).
На річці були ми 2 червня ввечері.
Цього дня ми не рибалили, бо були втомлені дорогою і …….. вчорашнім святкуванням випускного:))).
Пішли з друзями просто помилуватися красою та пофотографуватися. І яким же було моє здивування коли я побачив на березі повно риболовів, хоча скільки до цього там не бував, бачив лише чоловіка, що ловив плотву.
Також кинулося ввічі, що воду на ГЕС скинули метрів на 2 і тепер берегова лінія знаходиться метрів на 30 нижче звичайного. Дядько казав, що він, ще такого не пам’ятає і зробили це якраз в нерест – десь місяць тому:(((( - цього я не розумію.
Поспілкувавшись з риболовами я зрозумів, що тут ловлять не лише плотву, а й карася, ляща, підлящика, окуня, дуже рідко коропа та іншу рибу. Також я зрозумів, що з опаришами ми потрапили в засаду, Але це я зрозумів наступного ранку під час риболовлі. А поки, що насолоджуйтесь краєвидами разом з нами.
Неділя. Ранок. І ми ловимо рибу.
Скажу, що двоє моїх друзів ловлять рибу раза 2-3 на рік і сильно цим не захоплюються, а один перший раз тримав того дня спінінг в руках. Тому рибалка мала бути цікавою:))).
З першого закидання я зрозумів, що буде важко тому, що у воді такі водорості, що капець. Ось доречі і перша риба:(((
Скажу одне цього ранку окрім трави ми нічого і не впіймали. А яка там трава можна побачити на фото де Костя (ловить рибу вперше) бореться з водоростями.
Кожне витягування для перенаживки, чи при клюванні – це суцільний жах.
Що до риби вона все таки брала, проте лише на хробака (яких у нас було дуже мало).
За ранок було десь 5 покльовок. Причому в мене 2 стопроцентні і я навіть чув під рукою рибу, але не зміг її вивести з водоростей тому, що (це ми зрозуміли потім) якщо на гачку є риба витягнути її на берег – це майже не здійснена місія. Крім того дратувало те, що на 12 пачок опариша абсолютно нічого не клює.
Масла у вогонь підливало те, що біля нас ловив рибу чоловік у якого були стабільні покльовки десь кожні пів години і він спокійнісінько витягував на берег підлящиків, лящів і карасів. Ловив він найбільше з усіх кого ми за ці дні там бачили. Можливо причиною цього була модна наживка про яку я раніше не чув – кук (cukk): щось схоже на бойл тільки набагато менше, жовтого кольору, типу пінопласту, тільки коли набухає у воді стає як желе і як сказав мені той чоловік абсолютно не злітає з гачка (якщо не клювало, то можна до 6 годин не витягувати з води, при холостій покльовці злітає). Іншою причиною його успішної рибалки могли бути 8 чи 9 закинутих фідерів. Але навряд, потім ми дізналися, що там троє риболовів і вони ловлять по черзі уже 2 тижні. Коли я запитав як він бореться з водоростями, то він відповів, що вони їх виривали руками у, що я не зовсім повірив (хіба у водолазних масках), бо закидали вони за 50 метрів. Після того як я дізнався, що вони ловлять там 2 тижні я зрозумів, що вони їх просто повитягували гачками тому, що за тих три дні, що ми там були вони не витягували фідери з води, лише змінювали один одного. Кожного разу коли ми йшли на річку, чи ловити рибу, чи купатися, чи засмагати в них або пищали сигналізатори, або вони витягували рибу. Просто промисловий вилов якись. Протягом цих 3 днів я не бачив, щоб хтось скільки ловив. На моє запитання про рибінспекцію мені відповіли, що вони до удочок не чіпляються і боряться з сітками. Сіток ми дійсно не бачили, і не чули, щоб хтось про них казав.
Засмучені риболовлею ми, ще годин в 9 ранку пішли грати в карти і робити висновки, бо в нас нічого не виходило.
А висновки були наступні: ловити на хробака та знайти місце де не такі сильні зарослі. Крім того я визначив, що трава йде полосами паралельно берегу і в метрах 60 від берегу йде смуга 3-4 метра де нема трави – туди потрібно потрапити, оскільки ми помітили, що в водоростях риба не клює зовсім (або не бачить, або під час підтягування жилки обривається хробак). Якщо попадаєш на водорості, то жилку натягувати не потрібно – вона як струна(в цих випадках нічого не клювало).
Помилки було вирішено виправляти вечером. І яке ж моє було здивування коли ми години в 3 пішли плавати і дізналися, що протягом всього дня спекою 28-30 градусів бере лящ. Потім я запитував мені говорили, що в ночі він зовсім тут не ловився. Наче ж все навпаки має бути?
Із завзяттяи ми пішли надвечір на риболовлю. Знайшли нове місце (де начебто була менша трава) підгодували рибу і почали ловити. Колеги, що ловили по-сусідству якраз витягнули перед цим по два підлящика, тому ми мали надію. І ось потужна клювака я зриваюся і чую, що щось нормальне, хвилини через дві ось цей красень був на березі.
Я був в шоці тому, що всі інші рибаки ловили карасів до нас ледь більших долоні, а тут перша риба і така. Признаюся чесно це мій рекорд по карасю. Колеги прийшли подивитися, бо ми дуже сильно раділиJ))) і один дядя сказав: «Це ж мутант якись», а його приятель відповів: «Поїздиш з нами ще на рибалку, то й не таке побачиш!». Досвідчені рибаки сказали нам, що трохи не дотягнув до кілограма.
Ну все початок є!
Але потім кльов зник (в усіх). Ми думали залишатися на ніч, але годин в десять за 5 хвилин вода втікла на метр і ми пішли відпочивати.
Ранок наступного дня для нас був веселішим, ніж першого (ми вже з досвідом).
Піймали ми 2 окуня (більш-менш), 5-6 карасів грам 350 і з десяток йоршиків. Йоршиків я ловив впершее: ковтають гачок, що доводиться виривати з жабрами, Але як ми потім переконалися дуже смачна.
Десь кілометр вверх по течіъ стояла лодка і було добре чути квок. Цікаво спіймали вусаня, чи ні. А соми там є дай Боже, бо на середині метрів 500-600 від берега, щось махало хвостом так, що плескіт був більший, ніж коли за метрів 200 від нас плив катамаран. (Плюскання чули разів три-чотири – не було катерів і не було хвилі. Я вперше бачив Дністер взагалі без хвилі. Було видно як розходиться на середині річки кола коли та махіна махала хвостом.)
А під кінець риболовлі я ще раз спіймав рибу, яку раніше мені не доводилося ловити.
Як сказали нам колеги приблизно з цього розміру, цю рибу можна називати лящом. На цьому риболовля на сьогодні для нас закінчилася. Рибу зловив кожен окрім Кості. Тому головне завдання на наступний день, щоб він зловив рибу. І він його виконав. Наступного дня він спіймав гарного карася і підлящика.
Того ранку ми також спіймали ще декількох карасів, йоршиків. А я знов заніс у свою колекцію новий вид риби – бичок. А плотви я взагалі не чув, щоб хтось ловив. Цікаво, чому так? Я думав зразу, що там тільки вона й ловиться.
А так ми куховарили. Я смажив рибу, Дімон варив уху, Саньок готував шашлик, а Костя все їв і мив посуд:))))).
Ось так ми відпочили! Крім маси задоволення отримали крутий загар.
Відчуваю, що на Дністрі я рибалив не в останнє.
Раджу всім там побувати – дуже гарні місця.
Всім НХНЧ!!!