Футбольная экипировка. Советы по выбору.

Как показала практика (победа команды нашего форума на последнем футбольном турнире), практически каждый рыболов еще и футболист. И если он не играет в футбол, то только из-за обьективных и очень серьезных причин. Таких как например рыбалка. ;-) Так вот для тех, кто вдруг соберется поиграть, и прикупить себе для этого "кэды" или "ище шось", решил накрапать эту заметку в блог. Благо что материалов у меня по этому поводу предостаточно. Но. Есть одно НО. Практически все мои материалы в свое время адаптировались для печати українською мовою, поэтому переводить обратно на русский не буду. Вибачте! Читаймо украіньскою. Кто не поймет - спрашивайте, буду отвечать в коментах.

Итак.

Як вибрати форму

При виборі форми може виникнути питання: бавовняна або синтетична? Бавовняна форма, поряд із плюсами - комфортна для тіла, добре убирає вологу, - має ряд недоліків: вона довго сохне, деформується й линяє при пранні. Футбольна форма, виготовлена із синтетичних матеріалів із застосуванням передових технологій відповідає всім вимогам спортсмена й практично нічим не уступає бавовняній: вона виводить вологу назовні, швидко сохне, витримує багаторазові прання, не линяючи й не деформуючись при цьому. Таким чином, якщо Ви плануєте грати по вихідним із друзями, можна вибрати й бавовну. Якщо ж Ваша мета - інтенсивні тренування, то краще зупиниться на формі з синтетичних матеріалів. Гетри спортсмени підрозділяють на товсті й тонкі. Товсті добре вбирають вологу, але товщина матеріалу зменшує чутливість, знижуючи контроль над м’ячем. Тонкі, навпаки, гірше вбирають вологу але не так впливають на відчуття гравця. Словом, вибирайте за своїм смаком. Важливо при покупці гетрів урахувати наступні моменти: вони не повинні скочуватися в бутсах, інакше можна натерти ногу, і бути щільними настільки, щоб добре втримувати щиток.

Як вибрати щитки

Щитки можна розрізнити по ступені захисту: із захистом щиколотки й без нього. Із захистом щиколотки важчі й спортсмени часто віддають перевагу щиткам без нього. Однак спортивні лікарі радять максимально захищати ногу, тому що навіть у аматорській грі можна одержати дуже серйозну травму. Також щитки розподіляють на суцільні й зі вставками (полегшені). Полегшені щитки в основному використовуються молодими спортсменами. Для дорослих рекомендують суцільні щитки, захист ноги в них кращий. Особливо важливо при виборі щитків правильно підібрати розмір. Орієнтовно щитки підбирають в залежності від зросту людини:

Зріст людини Розмір щитків

100-120 см       XS

120-140 см       S

140-160 см       M

160-180 см       L

180-190 см       XL

Але щитки все ж таки краще приміряти, бо довжина ніг людини може відрізнятися від середньостатистичних параметрів.

Інструкція по догляду за щитками: щитки можна прати у воді не вище 30 градусів Цельсія із застосуванням звичайного прального порошку. Висушувати не віджимаючи, при кімнатній температурі вдалині від батарей і інших джерел тепла. При правильному догляді й експлуатації щитки мають необмежений термін дії. Також не завадить подивитись на умовні позначки на щитках.

Як вибрати бутси

Від інших видів спортивного взуття бутси відрізняються шипами на підошві. На сьогоднішній день, найбільш популярні моделі бутсів мають 6 і 12-13 шипів. Перші використовуються для гри на м’яких трав’яних покриттях полів, другі - на більш твердих покриттях. Класична форма - кругла, але сучасні бутси озброюють і трикутними шипами, і такими, які за формою нагадують леза ножів або ікла хижака. Є моделі, у яких скомбіновані різні види шипів, щоб гравець міг досягти найкращих швидкісних якостей, маневреності, надійності зчеплення з поверхнею поля. Дуже популярний вибір - бутси з 13 знімними шипами. Завдяки можливості регулювати їхнє число, спортсмен безпосередньо перед грою може “настроїти” взуття на конкретне покриття. Помітимо, що воротарі грають переважно в 6-шипових бутсах, накручуючи шипи на 18 мм, що є максимальною довжиною, дозволеною FIFA. Для гри на полях зі штучною травою були розроблені спеціальні бутси - TURF, на підошві яких багато маленьких невисоких шипів. Це ж взуття добре підходить для гравію, на якому грає більшість наших дворових команд, і для гри у футбол на снігу. Ще один різновид футбольного взуття - бутси для залу. У них немає шипів, проте підошва виготовлена із спеціальної гуми з рельєфом, що забезпечує футболістові зручність при грі на рівному твердому штучному покритті. Тепер про матеріали. Якщо вам подобаються бутси з натуральної шкіри, то найкращий матеріал для виготовлення таких бутс - шкіра кенгуру. Вона еластична, добре прилягає до ноги, дихає, відводить вологу й при цьому практично не намокає. Висококласне спортивне взуття виготовляється із цільного шматка шкіри й важить не більше 200 гр. Але останнім часом у світових виробників все більш популярними є синтетичні матеріали. Вони, близькі по своїх властивостях до натуральної шкіри, але легші, більш міцні і стійкіші до деформації. За штучними матеріалами майбутнє. Істотні зміни відбулись і з конструкцією бутс. Шнурівка змістилася від центра вбік (на зовнішню сторону стопи) і стала схованою. Вузол шнурків прикритий довгим язичком. Така конструкція має за мету знизити травматизм. Почали застосовувати амортизатори, які підсилюють відскік або знижують негативні вібрації. У підошву вставляють ще й супінатор - вигнуту пластину, що рівномірно розподіляє навантаження по стопі. Анатомічні устілки з антибактеріальною пропиткою істотно підвищують комфорт спортсмена. Спеціальне покриття у верхній частині бутс збільшує чутливість і контроль над м’ячем, особливо під час виконання різних підкруток. Також використовують капсулу з "піском", який при ударі по мячу зміщується вперед і збільшує силу удару. Технологій безліч. І при великій розмаїтості моделей вибрати підходящі бутси не так просто. Тим більше, що взуття повинне враховувати всі індивідуальні особливості спортсмена. Недарма багато знаменитих футболістів роблять собі бутси на замовлення. Звичайно, більшості аматорів футболу це просто не по кишені. Тому корисно знати кілька правил, якими потрібно керуватися при виборі бутсів. Спортивне взуття не повинне бути занадто вільним, а тим більше - завеликим. Якщо бутси зроблені з натуральної шкіри, то через 3-4 ігри матеріал розтягнеться, і черевик стане вільніше. У той же час, взуття із синтетичних матеріалів потрібно підбирати чітко по нозі, не розраховуючи на те, що воно розноситься. Дітям краще купувати недорогі бутси. Справа в тому, що нога в дитини росте дуже швидко, і взуття не встигає зношуватися. Дітям підійдуть якісні бутси з телячої шкіри, у яких буде зручно, а розстатися з ними потім не так шкода. Дорослі при покупці бутсів повинні пам’ятати про те, що межі досконалості немає, і чим якісніше (читай - дорожче) бутси, тим краще в них буде грати. Питання в тім, який рівень майстерності гравця. Професіонал відчує всі нюанси, тому віддасть перевагу більш дорогій моделі. Аматор може зупинити свій вибір не на найдорожчих бутсах, але які сподобались йому по зовнішньому вигляду. І обидва залишаться задоволені. Крім того, бутси різних фірм відрізняються колодкою, форма якої запатентована й зберігається в секреті. Якщо взуття якоїсь марки здається вам незручним, поміряйте бутси іншої компанії: може, це саме те, що вам потрібно? Кілька слів про догляд за футбольним взуттям. Після гри бутси потрібно вимити, вичистивши щіткою бруд, що забився, витерти й висушити. Просушувати бутси потрібно вдалині від джерел тепла, у тіні, наштовхавши в них папір. Після того як папір стане вологим, його варто замінити. Потім, коли бутси висохнуть остаточно, добре змазати їх кремом або воском для взуття.

Як вибрати воротарські рукавички

У першу чергу почнемо з того, що рукавички мають свою розмірність, із 4 по11 розмір. Дорослі розміри це 10, іноді 11 (для власників «музичних пальців»). Підліткові 7-9. До речі, іноді бувають й «проміжні розміри», якось: 8.5, 9.5, 10.5 і т.д. Однак, це все достатньо умовно, тому що будь-які рукавички потрібно міряти й підбирати під себе. Для початку, перша вимога до рукавичок - це зручність на руці. Рукавички не повинні сильно стискувати руку або бовтатися на руці. Для цього потрібно звертати увагу на застібку. Практично всі рукавички мають застібку на липучці. Однак деякі моделі йдуть із чіткою фіксацією кисті, тобто «липучка» трохи видовжена, що дає можливість для більш щільної фіксації рукавички на руці. Так само важливо помітити, що більш дорогі моделі мають особливий крій, так званий Dynamic Cut, завдяки чому навіть у випрямленому стані пальців, долоня має трохи ковшеобразну форму, що необхідно при швидкому вилові м’яча. Другий, і, напевно, самий головний момент при виборі рукавичок, це матеріал з якого виконана внутрішня сторона долоні, тобто та сторона, якою здійснюється вилов і фіксація м’яча. Як правило, розрізняють два види - рифлений і гладкий. Рифлений латекс по зчіпних характеристиках поступається гладкому. Але має один незаперечний плюс - він набагато більш практичний і довговічний. Гладкий латекс миттєво гальмує м’яч, однак як правило він більш тонкий і практично завжди дорожче. Середня товщина латексу 3-4 мм. Однак в дешевих рукавичках він дуже швидко зношується на великому пальці і на кінчиках пальців. Для гри в вологу погоду бажано вибирати моделі з товщиною латексу не менш 4 мм. А в ідеалі, використовувати рукавички спеціально створені для такої погоди. Не варто забувати й про вентиляцію долоні. У деяких моделях з боків ідуть спеціальні вентиляційні отвори, а іноді навіть просто тонка сітка. Однак варто пам’ятати, що використання таких рукавичок у вологу й мокру погоду може привести до погіршення зчіпних якостей з м’ячем. Бувають, звичайно, рукавички й без наскрізних отворів, але якщо це дорога модель, то як правило, вона виконана з „дихаючого” матеріалу.

Як вибрати м’яч

Футбольний м’яч необхідно підбирати з урахуванням особливостей покриття, на якому буде проходити гра - на траві, штучному газоні, асфальтовій площадці, на гравії або в залі. Для кожного з покриттів існує свій тип м’яча. М’ячі зазвичай прийнято підрозділяти на 4 типи: професійні, матчеві, тренувальні й спеціальні: 1.Професійний м’яч - м’яч-універсал, яким можна грати на будь-якій площадці. і найголовніше ним можна грати в будь-яку погоду. 2.Матчевий м’яч - відрізняється особливою міцністю й має найкраще зчеплення з поверхнею. 3.Тренувальний м’яч - має ламіноване покриття, що відштовхує воду й бруд. Такі м’ячі, як правило, дешевше м’ячів інших типів, але при цьому витримують велику кількість ударів. 4.Спеціальний м’яч – полегшений (або зі збільшеною вагою) м’яч, а також може бути м’яч зі зміщеним центром ваги, використовується для тренування тих або інших технічних прийомів. Основні параметри футбольних м’ячив: довжина окружності становить від 68 до 70 см., тиск усередині повинен становити 0,6-1,1 кгс/см.2 Маса м’яча на момент початку гри повинна бути не менш 410 грам і не більше 450 грам. Для матчів жіночих і дитячих команд можуть бути використані полегшені м’ячі. По розмірам можна класифікувати м’ячі так:

Футбольний м’яч складається із чотирьох основних компонентів: верхнього шару, швів, проміжного шару й камери. Ознайомившись із даною інформацією, ви зможете вибрати м’яч, що буде ідеально відповідати вашим ігровим вимогам.

ВЕРХНІЙ ШАР Шкіра при виробництві м’ячів уже практично не використовується, тому що натуральна шкіра має схильність усмоктувати воду, що приводить до збільшення ваги м’яча. Сучасні синтетичні матеріали перевершують шкіру по більшості показників. У виробництві футбольних м’ячів використовують різні види синтетичної шкіри. Це може бути AI-2000, японська Teijin Cordley, Мікроволокно, англійська Porvair, корейська Ducksung, пакистанська синтетична шкіра Leather Art і ПВХ (полівінілхлорид). Найкращі футбольні м’ячі, які використовуються під час офіційних змагань, робляться з AI-2000, Cordley, Ducksung, Мікроволокна або інших видів поліуретанової синтетичної шкіри. Тренувальні й аматорські м’ячі зазвичай робляться з полівінілхлориду (ПВХ) або гуми, що зшивається або спаюється. Верхній шар деяких футбольних м’ячів для залу робиться з повстяного матеріалу, схожого на той, що використовується у виробництві тенісних м’ячиків. Кількість панелей - різних сегментів, з яких «складається» верхній шар - може варіюватися. Найчастіше для професійних матчів використовуються м’ячі, що складаються з 32 панелей. Прототипом такого футбольного м’яча є М’яч Бакмінстера, що складається з 20 шестикутних і 12 п’ятикутних панелей. Коли вони зшиваються в одне ціле, і м’яч накачується, він утворює майже ідеальну сферу. Також існують 18- ти- і 26-ти-панельні м’ячі. Існують м’ячі й з меншою кількістю панелей. Наприклад, остання розробка Adidas - м’яч “+Teamgeist”, що має всього 14 панелей. При виробництві м’ячів панелі можуть з’єднуватися разом за допомогою зшивання, склеювання або термічної спайки. Зшиті. М’ячі зшиваються ниткою з поліестера або аналогічного волокна. П’ятиосновна скручена нитка з поліестера є ідеальним матеріалом для зшивання футбольних м’ячів. У м’ячів, зшитих вручну, тугіші й міцніші шви. При зшиванні деяких м’ячів використовується нитка з поліестера, посилена таким волокном, як Kevlar®. М’ячі найвищої якості зшиваються вручну, а більшість м’ячів середнього рівня зшиваються автоматизовано. Склеєні. У виробництві м’ячів невисокої якості й тренувальних м’ячів панелі приклеюються прямо на проміжному шарі. Такі м’ячі звичайно жорсткіші й дешевші зшитих м’ячів. Спаяні. Панелі деяких м’ячів з’єднуються за допомогою термічної спайки. Ці м’ячі за якістю не поступаються зшитим вручну, але ціна таких м’ячів теж їм не поступається.

ПРОМІЖНИЙ ШАР Товщина матеріалу відіграє важливу роль в якості футбольних м’ячів. Між верхнім шаром і камерою розміщується кілька проміжних шарів. Ці шари робляться з поліестера й/або бавовни (ламіната) і забезпечують м’ячу міцність, збереження форми й потрібний відскік. У професійних футбольних м’ячах звичайно використовується чотири й більше проміжні шари. Тренувальні й аматорські м’ячі робляться з використанням меншої кількості проміжних шарів. Проміжний шар сприяє збереженню форми м’яча й гарному відскоку протягом усього строку експлуатації.

КАМЕРА Камера футбольного м’яча використовується для втримання повітря. Камери зазвичай робляться з латексу або бутила. У порівнянні з латексними, бутилові камери втримують повітря протягом більшої кількості часу. Латексні камери забезпечують кращий поверхневий натяг. А бутилові камери сполучають у собі відмінну контактну якість і втримання повітря. Камери футзальних м’ячів заповнюються піною - щоб зменшити відскік, тому що ці м’ячі використовуються на твердій поверхні. Для втримання повітря в багатьох м’ячах використовуються бутилові клапани, а в м’ячах найвищої якості - клапани, оброблені силіконом. Вони призначені для плавного введення голки для накачування. Такі м’ячі не так швидко здуваються. Купивши м’яч, можна в клапан закапати кілька крапель силіконового масла - у нього буде легше входити голка, а камера буде краще втримувати повітря. Камери з натуральної латексної гуми забезпечують м’якість при ударі й відмінну відповідну реакцію, хоча не дуже добре втримують повітря. Воно повільно просочується через мікропори. М’ячі з камерами з натуральної латексної гуми потрібно періодично підкачувати (принаймні, один раз у тиждень), а м’ячі з бутиловою камерою можна не підкачувати протягом декількох тижнів. У деяких м’ячах використовуються вуглецево-латексні камери, у яких вуглецева пудра допомагає закрити багато мікропор. Латексні камери використовуються в м’ячах по наступних причинах: • у них належний відскік; • вони м’якші; • вони відскакують під однаковим кутом. Бутилові камери сполучать у собі відмінну м’якість при ударі й утримання повітря. Вони використовуються в м’ячах середнього й високого рівня. Деякі виробники роблять камери з поліуретану. Але цей матеріал не дає потрібних характеристик м’ячам.

ЯК РОБЛЯТЬСЯ ФУТБОЛЬНІ М’ЯЧІ Перша стадія починається з того, що розкочується матеріал, що буде використатися для верхнього шару м’яча. Він за звичай складається з декількох шарів синтетичних панелей, які склеюються і утворюють міцну й гладку поверхню. Після цього нарізається точна кількість панелей, необхідна для виробництва одного м’яча. Перед нарізкою на панелі наносяться логотипи й графіка. Іноді після цього на матеріал наноситься додатковий шар прозорого поліуретану (або іншого патентованого матеріалу) для захисту написів. У панелях роблять отвори, необхідні для зшивання. Перед зшиванням м’яч вивертається навиворіт, щоб не було видно швів. Для зшивання панелей використовуються різні типи голок, завдяки яким останній шов «зникає». Зшитий м’яч вивертається назад, у нього вставляється камера, і він накачується. Одна людина за зміну звичайно зшиває чотири м’ячі. Після цього м’ячі, які хочуть одержати одне з позначень - NFHS Authentication, FIFA Approved, FIFA Inspected або International Matchball Standard (IMS) - проходять ще одну стадію - стадію тестувань, які проводяться в незалежній лабораторії.

ДОГЛЯД ЗА М’ЯЧЕМ: Правильний догляд за м’ячем дозволить Вам використовувати м’яч тривалий час, при цьому всі технічні характеристики м’яча залишаться незмінними. Перед накачуванням м’яча необхідно капнути в клапан 2-3 краплі спеціального масла (фахівці рекомендують спеціальне масло для накачування м’ячів виробництва датської фірми Select). Змащення клапану необхідне для запобігання ушкодження внутрішньої поверхні клапана й, як наслідку, втрати м’ячем тиску. Накачувати м’яч треба перед грою до надлишкового тиску 0.7 - 1.0 атмосфер, після гри рекомендується злегка приспустити м’яч для збереження еластичності його оболонки й камери. Якщо м’яч брудний і мокрий - його необхідно протерти ганчіркою й покласти в сухе місце для висихання при кімнатній температурі. Ці нескладні процедури дозволять вам зберегти зовнішній вигляд і технічні якості м’яча на довгий строк.

Бувають позначки

FIFA APPROVED (ухвалено FIFA)

Щоб мати цю позначку, м‘яч повинен пройти усі сім тестів FIFA.

FIFA INSPECTED (перевірено FIFA)

Щоб мати цю позначку, м‘яч повинен пройти шість основних тестів FIFA.

IMS (INTERNATIONAL MATCH BALL STANDARD)

М‘ячі, що мають дане позначення, повинні відповідати тим самим стандартам, що і м‘ячі з позначкою FIFA Inspected. Через те, що з цих м‘ячів не сплачується роялті, вони не мають позначення FIFA.

Тести FIFA