Цілий тиждень збирався думками, щоб написати звіт про вже сьомий риболовний фестиваль «Золота рибка», який відбувся 25 квітня 2015 року, і який знову провели небайдужі київські рибалки, волонтери, соціальні працівники та скаути для дуже особливих дітей – з серйозними вадами та порушеннями опорно-рухового апарату.
Так, ця подія для мене відбулась вже в сьомий раз, тому з одного боку писати ніби про одне й теж – важко. Та щоразу перебуваючи у ролі то співорганізатора, то журналіста, то волонтера, то риболовного судді – я по новому переживав цю подію. І завжди знаходив щось нове, помічав загальну динаміку розвитку фестивалю, ті деталі, які були присутні та характерні саме конкретній події конкретного року.
І, мабуть, вперше за усі сім років мого звіту у звичному вигляді не буде. Його прекрасно, дуже детально і напрочуд оперативно зробила Олена Веденєєва. Яка цього року взяла на себе важку ношу головного координатора фестивалю, яка знайшла всіх спонсорів та залучила співорганізаторів, зв’язала усі організаційні ниточки та з честю цю ношу винесла на ще вищий рівень.
Ось її звіт – як усе було. Як збирали, готували, ловили, судили, куховарили, співали, танцювали, нагороджували, раділи і просто були ЩАСЛИВИМИ! Оленко, ти просто молодець! Ні секунди не жалкую, що здав тобі усі паролі та явки, розказав тобі все, що знав, і знаю, що ти сама щаслива від зробленого – бо воно варто того! Гарний звіт є і на сайті Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
А я відчуваю за собою обов’язок зробити наступне: спробувати узагальнити усе, що було до 2015 року, зафіксувати те з чого почалось та що вже відбулось в стратегічному плані, і навіть спрогнозувати майбутнє фестивалю. Бо сім років для такого заходу вже не просто традиція, це вже – історія.
А все почалось у 2008 році ось з такого оголошення: «НУЖНЫ ПОМОЩНИКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ СОРЕВНОВАНИЯ ДЛЯ ИНВАЛИДОВ».
Я тоді був керівником прес-центру ВГО «Громада Рибалок України», ми вже проводили, крім природоохоронних рейдів, різні риболовно-спортивні заходи, і ось в нашому колективі виникла думка, що варто було би залучати до цього молодь та дітей. А от коли і в кого виникла думка, щоб попрацювати в цьому напрямку з інвалідами – пригадати не можу. Відразу скажу, що подякувати треба одній людині, яка безумовно з самого початку підтримала не лише морально, але й матеріально ідею проведення таких риболовних змагань. Це Максим Борисович Громов, який на той час очолював Риболовно-спортивний клуб «Громади Рибалок України». І це точно та людина, якій має завдячувати і риболовна громадськість, і риболовний спорт. Бо я навіть не знаю хто більше тоді, 8-9 років тому, так вкладався в це усе – з душею та власними коштами, з вірою, що все у нас вийде. Це справжній меценат, яким має пишатись вся Україна – і я пишаюсь знайомством та дружбою з Максимом. І нехай він мене вибачить, бо він не любить такої реклами про себе, але Макс – ти справжня Людина. Спасибі тобі за ВСЕ.
Те перше риболовне змагання власне й не було фестивалем, а проводили ми його разом з Анатолієм Кисловим. Який був і знайомим активним рибалкою, і крутився в колі людей з особливими потребами – і теж організовував різні активності для інвалідів. Можливо навіть і сам Анатолій до нас прийшов з такою пропозицією та за допомогою, вже й не пригадую… В будь-якому випадку ми не відмовили і провели ці змагання – професійно, але без особливого розголосу. В будь-якому разі то був дуже позитивний старт. І хоча у першому та наступному змаганнях брали одночасно участь і діти, і молодь, і дорослі – ми все одно вважали, що робимо унікальний фестиваль, який дуже потрібен!
На тому етапі нам допомагали спеціалісти Центру соціальної реабілітації інвалідів, Київський міський центр «Інваспорт» та громадської організації «Планета Сильних». Перші змагання проводились кілька років поспіль на Трухановому острові – на базі «Спартак», де тренувались спортсмени по греблі з «Малої Флотилії».
Хочу згадати і першого волонтера, який відгукнувся допомогти – просто так. Це Сергій Serg-Solar, який, зауважу, і досі допомагає і ділом, і матеріально «Золотій Рибці»! Наприклад у 2015 році Сергій надав і призи від своєї фірми (сонячні ліхтарі), і частково оплатив заготовки для ухи на 200 осіб! Також варто згадати компанію «Flagman», яка теж від самого початку почала нам допомагати з призовим фондом, з риболовними аксесуарами та прикормками. Дякуємо, друзі!
Ну а далі змагання ми вже розділяли і по часу, і по формату. Дитячі змагання отримали з 2009 року свою брендовану назву – «Золота Рибка», був і свій логотип, який розробив наш фотограф та дизайнер Ігор Копилов.
Була навіть спроба зробити свій сайт, однак на певному етапі вона, за відсутності постійних коштів на його підтримку, – провалилась… А шкода, бо на жаль і досі інформація про усі фестивалі знаходиться у розрізненому стані на різних веб-ресурсах – і нема одного місця, де б могли навіть спілкуватись його учасники від змагання до змагання – хоча б віртуально…
Не можу не згадати і нашого постійного партнера - Федерацію риболовного спорту України та її керівника Віталія Левченко - завжди надають посильну допомогу і завжди з нами!
Взагалі на проведення нашого фестивалю дуже сильно впливає фінансовий бік медалі. А точніше практична відсутність на старті будь-яких коштів, які доводиться відшукувати практично з нуля… Ці заходи абсолютно некомерційні, тут нічого не заробиш – усі працюють, як і працювали, на власному ентузіазмі, як волонтери, та ще й витрачаючи власне… Можна лише сподіватись, що в майбутньому ці питання будуть вирішуватись краще.
Далі, з 2010-11 року до головних співорганізаторів «Золотої Рибки» долучився Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (КМЦСССДМ) – зі своєю мережею волонтерів та незмінним координатором усіх активностей Ярославою Колобовою.
А з ними і скаути, які власне у своїй більшості й були, і є тими волонтерами. Наступними роками фестивалем вже більше опікувалась «Національна організація скаутів України», яку очолював вже згаданий мною Максим Громов, який і досі не полишає займатись благодійністю та допомагати знедоленим дітям.
Ось тут мушу згадати важливу деталь в динаміці розвитку фестивалю: долучення скаутів та волонтерів додало справді яскравих фарб «Золотій Рибці». Адже з’явились додаткові конкурси, цікаві ігри, розважальна частина фестивалю – і танці, і спів, а одного року навіть був ілюзіоніст! Казково, правда?
Відтоді кожен фестиваль – це справжнє свято, на якому можна справді на довгий час зарядитись позитивом! І що цікаво – кількість учасників зростає. І вона би зростала ще і ще – але знову ж таки все впирається у фінансові можливості. Якщо у 2008 році ми починали з 27 учасників, то до 2015 року вона вже становить 65, але цього ж так мало…
З того часу, десь з 2012 року, я помітив і ще одну важливу деталь: практично усі, хто на різних етапах долучається до «Золотої Рибки», як спонсор, волонтер, меценат, співорганізатор, риболовний суддя – усі ці люди й далі зустрічаються щороку на цих же заходах. Відсіюється мало, більше додаються – у це вже як велика родина. Ми знаємо один одного, товаришуємо, вирішуємо якісь інші справи. Але коли чуємо сигнал, то усі знову біжать робити те, що вже робили не раз – робити добро, яке знову і знову кидаємо у воду. І будемо робити це ще дуже довго!
А тепер я ще раз подякую усім, хто цього року допоміг влаштувати нашим особливим діткам риболовне свято. Від щирого серця я висловлюю величезну подяку нашим спонсорам: Благодійний фонд «Мобілізація добра», Фіш-парк «Забір’я», компанія «ІБІС», компанія «Кібас», компанія «FLAGMAN», компанія «Інваспорт», комерційна водойма Центр кльової рибалки «Белые камни», компанія «Aqua-Storm», Спорт-бар «ЛІГА», компанія «WormExpert», студія квітів «Flower Studio», Федерація риболовного спорту України, ВГО «Громада рибалок України», газета «Риболовний вісник», журнал «Світ рибалки», інтернет портал «Рибалка.com», інтернет клуб «Дом рибака».
Окрема подяка двом благодійникам, які бажають залишитись інкогніто. Один із них надав кошти для оплати двох автобусів. Другий забезпечив переможців цінними призами у вигляді побутової техніки. Дякую також Сергію Serg-Solar, який надав подарунки дітям й оплатив 10 кг 750 г голів риби для наваристої юшки! Особлива подяка Іллі Краснову, який ще з лютого місяця допомагав Олені Веденєєвій з організаційними моментами! Щиро вдячні керівництву БФ «Мобілізація добра», який був гарантом того, що свято відбудеться, адже всі фінансові питання, які залишались відкритими – вирішувались коштами фонду. Фонд підтримав мою ідею щодо проведення фестивалю, не роздумуючи ні секунди й всіляко допомагав в його організації. За злагоджене й швидке харчування учасників фестивалю й допомогу в безпосередній організації свята хочу подякувати керівництву та персоналу Спорт-бару «ЛІГА».
Висловлюємо величезну подяку суддівській колегії за злагоджену роботу, за чесність, справедливі рішення, активність і творчий підхід до процесу риболовлі, за увагу і моральну підтримку наших учасників: Олександр Шевченко – Головний суддя, Андрій Радченко-Поліщук – відповідальний суддя за стартовий закорм й наявність наживки в секторах, а також суддям на лінії: Артур Баріновас, Олександр Радченко, Альона Комарова, Ігнат Манагадзе, Ілля Радюков, Дмитро Гулевський, Олег Кузнецов, Ірина Гапоненко, Андрій Норцов, Михайло Орлов.
Дякуємо УСІМ нашим волонтерам, які цілий день робили все для того, щоб перебування учасників й гостей на водоймі було комфортним та радісним! Окремо хочемо подякувати Кашук Михайлу, завдяки якому від благодійників було зібрано 3450,00 грн. для оплати автобусів (трансфер дітей). Хлопцям-волонтерам, які прибули разом із Кашук Михайлом – Ви просто надзвичайно добрі, чуйні люди! Окрім фізичної допомоги дітям на візках, Ви багато спілкувалися з дітьми, адже їм важлива та приємна така увага!
Дякуємо Піщікову Ігорю Станіславовичу за надзвичайно смачну юшку, а Ільченко Сергію за мангал-меню!
Дякуємо усім фотографам, адже завдяки Вашим фото дуже добре передана атмосфера фестивалю.
А тепер – до наступних зустрічей! Можливо навіть і в цьому році!
Бо головне і основне, що я знову помітив і хочу зафіксувати на цьому етапі: фестиваль «Золота Рибка» тепер точно буде дуже довго жити. Він власне вже живе своїм життям – ставши на ноги, знайшовши надійних друзів!
