Блог

Dozvil

Адмирал

Откуда: Киев

Фотографии: 123

Видеоклипы: 4

Записей в блоге: 233

Был на сайте: 17.01.2019

Промисловий вилов риби в Україні: потрібен мораторій!

Науковці та екологи б’ють на сполох: за останні 20 років кількість рибних запасів у водоймах України зменшилася у 100 разів! Побутове браконьєрство, ненормовані скиди води ГЕС, промислове забруднення річок, заморні явища, потрапляння агрохімікатів у водні об’єкти, відсутність системного зариблення водойм аборигенними видами риб — ось далеко не повний список причин зменшення національних рибних запасів.

Є ще одна проблема, яка свідомо замовчується чиновниками й не вирішується роками, а тим часом завдає природі колосальних збитків. Це так зване промислове рибальство на внутрішніх водоймах України. Я називаю його простіше — узаконене браконьєрство. І на захист цього твердження приведу аргументи й факти.

Історія питання

Громадські активісти, які займаються рибоохороною, пройшли  довгий шлях він майже партизанської боротьби до переходу в законодавчу площину. Починаючи з 2008 року, ми могли хіба що влаштовувати громадські рейди, різати риболовні сітки й спалювати їх. Пізніше ми досягли взаєморозуміння з органами державної рибоохорони та Державної екологічної інспекції — і брали участь у спільних рейдах. Щоправда, це не призвело до кардинального вирішення проблеми, оскільки за межами рейдів та нашого нагляду ті ж самі інспектори знову займались кришуванням браконьєрів.

Тоді ми спрямували свою енергію на законодавство. Кілька років тому нам вдалося домогтися повної заборони на ввезення, продаж і використання в Україні електровудок і дешевих китайських сіток. Крім того, ми добились значного (за деякими параметрами — у десятки разів), збільшення штрафів за завдання шкоди біоресурсам. Тепер порушники й браконьєри платять десятки і сотні тисяч гривень компенсації за завдані природі збитки.

А 5 травня цього року народний депутат Олег Купрієнко зареєстрував у парламенті законопроект № 2776, який пропонує накласти 5-річний мораторій на промисловий вилов риби. Такий крок викликано тим, що завтра ми взагалі залишимось без риби у річках: ми переступили межу, за якою її природнє відновлення може забезпечити стійке виживання виду.

Браконьєрство в Україні поділяється на два види — нелегальне (так зване побутове або ж кримінальне) і узаконене, що зветься промисловим ловом. Звісно, держава надає риболовецьким артілям право встановлювати лише обмежену кількість сіток, регулюється навіть розмір вічка сітки. Але насправді їхня робота ніким не перевіряється і промисловики мають змогу коїти все, що лише заманеться: ловити під час нересту, наглухо перегороджувати сітками русла річок, значно зменшувати в документах розміри улову (в результаті платити мізерні податки, але отримувати надприбутки). І це не наклеп, а те, що бачив і засвідчив особисто.

Практика рейдів

Згадаю лише один прикрий випадок. Кілька років тому під час рейду на Київському водосховищі, спільно з іншими громадськими активістами, ми затримали човна рибопромисловців, який трьома сітками перегородив русло Дніпра. Це тільки в одному місці й лише один човен!

Побіжний огляд човна тоді показав, що на плавзасобі вже перебувало близько 200 кілограмів риби. Це з двох знятих сіток, бо третя ще перебувала у воді. Я зазирнув у документи рибалок — і був шокований. Протягом двох останніх місяців рибопромисловці вели якісь фантастичні записи, які свідчили, що вони в день виловлювали і здавали ОФІЦІЙНО на рибоприймальний пункт…. не більше 15–20 кг риби. Тобто вони фактично занижували свої вилови більше ніж у десять разів!

Потім таких перевірок було ще багато: і на Канівському водосховищі, і нижче за течією Дніпра — аж до моря. Всі вони підтверджували тенденцію: промисловий вилов знаходиться у тіні на 90 %, не менше.

Отже, лише за один день один такий човен може заробляти нелегально від 8 до 12 тисяч гривень! А скільки таких човнів лише в однієї артілі?А скільки таких артілей лише на одному Київському водосховищі? А скільки у нас річок і водосховищ, на яких ведеться такий промисел? Не дуже складні підрахунки показують, що надприбутки рибопромисловців сягають сотень мільйонів гривень на рік. І ніхто не рахує збитків, яких завдається природі — ми навіть не можемо уявити собі, скільки насправді виловлюється риби. Контролю нема у цій сфері. Тому я маю повне право називати промислове рибальство узаконеним браконьєрством.

Завдяки таким легальним браконьєрам кількість аборигенних видів риби в річках вже знизилася до катастрофічного рівня. Звісно, час від часу вони створюють видимість відновлення ресурсів, але на ділі обсяги виловленої та запущеної у водойми риби — не порівняти. До того ж промисловці виловлюють цінні породи риб — судака, сома, щуку, а заселяють водойми зовсім іншими видами: товстолобами, карасями, коропами, білими амурами, що порушує біобаланс водного середовища. От і виходить, що українських лящів. судаків і щучок, яких ще не встигли повністю виловити браконьєри, доб’ють переважаючі неаборигенні види риб.

Війна за рибу

Ініціатива мораторію на промисловий вилов, подібно до багатьох інших законопроектів, які можуть змінити на краще наше життя, навіть ще не будучи прийнятою в законодавчому полі, вже спричинила цілу бурю серед рибалок.

Наприклад, радник голови Асоціації рибалок-промисловиків Антон Прокопенко не втомлюється розповідати, що якщо їх виженуть з ринку, то риба в торгівлі подорожчає в рази, а її асортимент зменшиться. «Цим бізнесом займаються 6–7 тисяч приватних підприємців. Знайти роботу в інших галузях вони навряд чи зможуть, так що будуть промишляти незаконним виловом», — стверджує він.

Але один з авторів законопроекту, президент «Громади Рибалок України» Андрій Неліпа, поспішає заспокоїти: «Ми хочемо змінити пріоритети в рибному господарстві — від варварського промислу до аквакультури (вирощування) і рекреаційного рибальства (туризм, платне рибальство, сфера послуг і організація дозвілля). Ці сучасні напрями можуть і нагодувати громадян, і роботою забезпечити, і прибуток до держбюджету дати. До того ж — без шкоди природі».

Закон на боці громади

В суспільстві важливо поширити думку про те, що заборона промислового вилову риби дозволить перейти від браконьєрства та варварського промислу до аквакультури та рекреаційного рибальства.

Оптимальним інструментом для досягнення цієї мети є законопроект «Про введення заборони (мораторію) на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України» № 2454а. Народні депутати України О. В. Купрієнко, М. В. Томенко, І. В. Рибак, О. М. Черненко, О. П. Мушак, С. Я. Рудик та В. В. Амельченко вже зареєстрували у Верховній Раді цей законопроект, який ініціює запровадження мораторію на вилов у природних водоймах з 2016 року.

«Він передбачає введення заборони на здійснення промислового рибальства на водних об’єктах басейну Дніпра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Донця з 2016 року, а на водосховищах Дніпровського каскаду вилов може здійснюватися лише у межах спеціальних промислових зон, що визначені Кабінетом Міністрів України», — зазначає голова парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко на своєму сайті.

Щоправда, законодавцям довелось піти на компроміс з науковцями: мораторій не поширюється на вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, для з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (дослідний вилов). Також будуть дозволені контрольні вилови водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, меліоративні вилови водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу на водних об’єктах. Але ці процеси значно легше проконтролювати, аніж тисячі суден промислових артілей.

Комітет Народного Контролю й надалі добиватиметься запровадження мораторію на узаконене браконьєрство: депутати повинні прийняти законопроект № 2454а. Чи наші можновладці лише тоді зрозуміють, що гроші не можна їсти — коли буде зловлено останню рибку?

5 августа 2015, 16:24
5914989
30
 
5 августа 2015, 19:08
В этом году на КВХ судачатники ощутили, полное отсувствие клева мелкого судака 300-500 грам. Видимо сетками с мелкой ячеей отловили почти всю массу молодняка.
Последние 4 года на КВХ на каждом якоре клевали таких. Нормальные рыбаки их отпускают.
6 августа 2015, 16:32
це може бути і ще страшніший діагноз - йому вже кілька років нема де нормально віднереститись (((
і згадайте 2010 рік...
5 августа 2015, 19:23
О чем говорить,на ямах вместо ляща стоит карась.Раньше ооочень редко попадался в прилове.Просто критически необходимо запретить промлов.
5 августа 2015, 20:56
Больше чем согласен. На рыбалке шансы должны быть равны - удочка, червяк, спиннинг, воблер, перед тобой водоем..... и лови - клюнуло, выудил рыбу-твой шанс, не клюнуло или сошло-значит не твой шанс.
И никаких сетей и промвыловов.... ИМХО.
6 августа 2015, 16:33
промисловики на такіумови ніяк не погоджуються. у них все простіше - я, сітка і риба...
5 августа 2015, 22:40
а толку, пока тут ломают копья - на КВХ выгребают все что осталось ...
5 августа 2015, 23:58
Не только на КВХ. На Кременчугском например, сетей промсловых раз в 10 больше чем на КВХ. А в новостях периодически новости проскакивают - Рыбхоз отчитался об увеличении добычи рабы на 15-20% в этом году...(((
6 августа 2015, 16:31
та вони всюду - по всій УКРАЇНІ...
6 августа 2015, 01:30
Ігоре,ти знаєш,в цьому питанні я-на твоєму боці!
Років хоча б на 5- було б непогано.А краще-10...
6 августа 2015, 16:31
дякую, друже!
6 августа 2015, 08:07
Не на 5-10 навсегда убрать промвылов,или будем ловить верховодку!!! Забыли ещё за браков и электроудочки,после которых небудет потомства.
6 августа 2015, 16:31
я б так і зробив. але шукаємо компроміс..
6 августа 2015, 10:32
Ви навіть не уявляєте яка ситуація на Дністрі - особливо в районі каньону. Під прикриттям "промислу" ставлять кілометрові сітки вздовж і впоперек русла. За останні кілька років "дорибалились" до того, що кілограмовий судак вже трофей. Клюють дітки по 200-300 грам. Замість звичного ляща - підлящики 300-600грам. Браків і сіток стільки, що вони вже самі часто сидять без риби і сіток ставлять ще більше. На водосховищах Дніпра хоч є простір, на Дністрі ж перекрито все і у всіх напрямках. Серце болить... така краса там, і так нещадно нищать (((
6 августа 2015, 16:30
уявляю, маю друзів звідти - розказують те саме..
6 августа 2015, 18:26
Нажаль про Дністер та Дунай у даному ЗП нардепи писати не захотіли, оскільки офіційні науковці, чиновники Мінприроди та представники заповідників і парків (ПЗФ), які там традиційно практикують рибальство у промислових маштабах (до речі майже неконтрольоване та непідзвітне), в один голос стверджують що не можна заборону на промлов там вводити, оскільки річки транскордонні та якщо Україна не буде там ловити - ловитимуть більше румуни та молдавани. Хоча я думаю, що місцевим рибалкам (з Дністра та Дуная) треба збиратися, їхати гуртом до Києва і пікетувати Екокомітет ВРУ з вимогою до нардепів включити у цей ЗП між 1 та 2 читанням в заборону і басейни цих річок. Бо наших аргументів та авторитету не вистачає - не вірять чомусь нардепи, мабуть керівники парків, які збагачуються десятиріччами на промлові і прикриваються "дозволами", більш переконливі...
6 августа 2015, 16:17
ИМХО, все останется на уровне - поговорить, к сожалению.
Уже об этом писали переписали(
6 августа 2015, 16:30
"на уровне - поговорить" - ось це і є ваш рівень... тут у коментарях - балакайте далі.
а ми будемо справу робити.
6 августа 2015, 16:44
Всё правильно, промысловый лов опустошает наши водохранилища. Но... Давайте представим гипотетически ситуацию
Промысловый вылов запретили.
Куда денутся промысловики ? Как обеспечить запросы население в свежей рыбе ?
Очень сложно объяснить простым людям, что рыба подорожала, потому что запретили её вылов.
Думаю нужно не запрещать промысел, а урезать квоты и контролировать улов. Разрешать ставить промысловые сети, только в пром. зоне. Запретить ловлю неводами и тралом. Конечно промысловикам будет сложно привыкать к новым условиям, но и им нужно подумать о будущем.
Да, и ещё, что то я забыл, а кто у нас занимается контролем за поддержанием и восстановлением водных ресурсов ? Вроде как функции не только контролирующие у этой гос службы. Если не заниматься раборазведением, то восстанавливаться рыбные ресурсы будут не одно десятилетие, всё таки нерест раз в год , а в естественных условиях малька небольшой процент выживает. Рыбопитомники сейчас на кого работают ? Проблему нужно решать в комплексе. Запретить и баста - это просто, но какие результаты получатся ? С таким подходом просто так ни кто не запретит вылов, нужна программа на каждую статью мероприятий, которые нужно провести в результате временного запрета на промысел.
Ненавижу сети физически, матюкаюсь так, что на другом конце водохранилища люди аж спрашивают, что случилось ))
6 августа 2015, 16:53
все верно говорите! мы, как альтернативу, уже миллион раз предлагали промысловикам занатяся АКВАКУЛЬТУРОЙ: выращивать на отведенных участках рыбу и там же ее вылавливать. и работа для них есть, и людям продукт, и им заработок, и екологии не вредит. но они не хотят! лучше воровать по старинке! иначе ведь надо и переучиваться, и инвестировать, и вообще мозги включать...
кстати ознакомьтесь с данным законопроектом. мы уже компромисный вариант предложили - не полный запрет, а отведение для промлова специальных зон, которые легко контролировать. они и этого не хотят - работать под микросокопм обещственности - не в их интересах!
6 августа 2015, 17:39
Вижу есть у нас люди которые переживают за промысловиков-браконьеров,нечем им будет занятся!!!на донбасе работы хватит на всех браков,ловить у туда,а бедные люди,которые не доедают рыбки(на лексусах и мерседесах) купят удочку и наловят!!!
8 августа 2015, 20:34
+1000