Про байки та гуморески


Давненько я заміток не писав. І причини не було нагальної, бо на рибалку вибратись не  випадає так часто, як раніше. Громадською роботою зараз не займаюсь (дякувати Богу, є  кому робити добрі справи). А в самого й інших занять вистача...

А це наштовхнувся на кілька рядків гуморески риболовної тематики - і як струмом вдарило!  Це ж безмежно шанований мною Павло Прокопович Глазовий! Це ж метр, та який там метр  – метра три української сміхології та сміхотерапії! Мені здавалось, що я вже прочитав усі байки та гуморески Глазового, а от жеж ні :)  Причому є кілька саме риболовної тематики.  І тут вже я почав вишукувати та відбирати. Може щось і пропустив знову, то нарадьте – включу до збірки.

Але спочатку трішки його життєвого шляху, адже молоде покоління, та ті, хто з української  літературою не дуже знайомий, може й не знати цього генія…

 

Народився Павло Прокопович Глазовий 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка  (зараз Казанківський район, Миколаївська обл..) в сім`ї хліборобів. Навчався у  Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині, і після її закінчення в 1940 р.  був призваний в армію. Далі – війна, Велика Вітчизняна. Достеменно не знаю подробиць  участі, але те що залишився живий – велике везіння для української літератури. 

Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його помітив Остап Вишня. Відомий письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака,  подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. У 1950 році Павло Глазовий закінчив  філологічний факультет Київського педінституту ім. Горького. І вже 1950-1961 рр. він  працював заступником головного редактора журналу «Перець», згодом –як заступник  головного редактора журналу «Мистецтво».

А друкуватись почав вже з 1940 року, не перелічити всіх тих друків та передруків – поеми, поетичні збірки сатири та гумору, усмішки, байки… Хто зацікавиться – у бібліотеках, а подекуди в Інтернетах, знайти твори цього  Майстра можна без перешкод. Насамкінець скажу одне – це був дійсно НАРОДНИЙ гуморист, люди дуже його шанували. Павло Прокопович Глазовий створив у своїх творах  неперевершену і різноманітну галерею персонажів, які самі промовляють за себе, живуть  своїм життям, постають такими, якими є: не кращими й не гіршими, але скрізь – справжніми.  Справжній українець. З гумором та сповнений любові до своєї України.

А тепер його рибальські твори, принаймні те, що вишукав я. Перше моє наболіле – про  браконьєрів. Відчуйте який тонкий гумор у Майстра:

РИБАЛОНЬКА
Хіба можна так жорстоко карати людину?
Дали Марку десять років за одну рибину.
За рибину — десять років не бачити світу!
Він любив ловити рибку. Дістав динаміту.
Кинув з мосту два пакунки, бухнуло два рази —
І випливла одна щучка ще й два водолази.
Хлопців трохи оглушило, вуха їм заклало,
А в рибалоньки за щучку десять літ пропало.

ХВАЛЬКО
На крутому бережечку рибаки зустрілись,
По чарчині пропустили і розговорились.
Перший мовив по секрету:
— Ми свої, брат, люди.
Я глушу тут рибку толом. Бах! — і є два пуди.
— Я тобі,— схопився другий,— всиплю по закону.
Придивись: перед тобою прокурор району.—
Браконьєр гукнув, стрибнувши сторчголов у воду:
— Придивляйся: більших дурнів ти не бачив зроду!

А ось це? Мабуть усім знайоме :)

ХОРОША ПРИКМЕТА
Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка:
— Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка.
Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі,
Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті.
Іде кудись удосвіта, ні слова нікому,
А ввечері вертається впорожні додому.
— Як впорожні, не журіться,— сусідонька мовить.—
Ні з ким, значить, не злигався, справді рибу ловить.

Ну і ще, просто шедевр :)

РОБІНЗОН
Мій знайомий музикант, джазівський ударник,
Мав такого живота, як кормозапарник.
Він путівку роздобув жінці своїй хворій
Та й відправив дорогу в кримський санаторій.
— А для мене,— мовив він,— золота відпустка:
Добрий спінінг, коньячок і смачна закуска.
Головне, щоб ні душі, головне, щоб спокій.—
Підшукав він острівець на річці широкій.
Взяв три пляшки коньяку, спінінг і підхватку
Та брезенту метрів сім, щоб стулить палатку.
Сів у човен надувний рано на світанку,
Переплив на острівець, підшукав ділянку,
Спорудив собі намет затишний, добрячий.
У пісок зарив коньяк, щоб не був гарячий...
Раптом лихо! Ураган як ушкварить з лісу!
Човен вгору підійняв і закинув к бісу.
Сів герой наш під кущем, вихилив чарчину,
Облизався, посмоктав свіжу лопушину.
Вранці коника піймав, підкріпився трішки.
З апетитом обсмоктав щупальця і ніжки.
Так весь час і пив коньяк, в невеличких дозах,
Гриз зелений очерет та кору на лозах.
Від свіженької лози та від очерету
Став тоненьким і струнким, як артист балету...
На двадцятий день труси він надів на палку,—
Випадковий катерок підібрав рибалку.
Звідси висновок такий: щоб зігнати пузо,
Треба стати хоч на час Робінзоном Крузо.

А таке, якщо і не сталось насправді, – варто було би вигадати!

ЛОВИСЬ, РИБКО!
В довгій черзі ми стояли біля будки «Риба».
Раптом бачим — дід старенький з вудлищами диба.
Ходив видно, рибалити до ставка брудного,
А в торбині вітер свище, не піймав нічого.
Підійшов старий, троячку наколов на вудку
Й через голови закинув продавщиці в будку.
Узяла його «наживку» молодичка мила,
Рибу зважила й на вудку вправно почепила.
Дід за вудлище вхопився обома руками,
Смиконув і та рибина блиснула над нами.
Дід рибину — у торбину, нам вклонився чемно
Та й пішов. І, їй же право, всім було приємно.
Він же черги не порушив, а закинув вудку,
І не так уже й важливо — у ставок чи в будку.

Ну і всім істинним рибацюгам присвячується:

ІСТИННИЙ РИБАК
Запитала рибака тітка Василина: —
Ти чого такий худий, як ота жердина? —
А той каже: — Так рибак жирний не буває:
Він улітку висиха, взимку вимерзає.
------------------------------

А на цьому слові – бувайте здорові! 

Читайте, пам’ятайте свою культуру, і звичайно – рибальте!

Комментировать
Великий поэт !И великий рыбак !Царствие ему небесное !Мое поколение его хорошо помнит Особенно по журналу "ПЕРЕЦЬ"
ПЕРЕЦЬ - это вообще легендарный журнал... нет и не будет таких...
Да, это то ,что мы потеряли безвозвратно !Помнишь ленинское "партийная организация и партийная литература" ?Если в -журнале печатали критический материал -то виновник улетал без разговоров с любой должности .А потом появлялся отчет в рубрике "Дали перцю"Это -было .И мы -это помним .
Да, тогда я, наверное, впервые поверил в силу журналистики и торжество справедливости. А еще был ОГОНЕК, где критическая публикация убивала наповал чиновника любого ранга. Хотя, конечно, и журналист тогда чувствовал полную меру ответственности за каждое свое слово.
А сейчас что? И публикуют заведомую чушь, и никто не верит СМИ, а даже если и пишут горькую правду - никто на нее не реагирует - чиновников все равно прикрывают суды да прокуроры, а точнее - СВЯЗИ.
Да,старина ,это -было .И был журнал "Огонек ","Наука и жизнь" "Техника -молодежи" "Знание-сила".А украинские журналы "Украина" "Ранок".Это были журналы для людей без теперишней псевдодемократической лабуды ,что пишут недожурналисты и передасты .Но так-же был журнал "Партийная жизнь "-бред полный ,но бумага мягкая .Вспомни ,как фото членов и кандидатов в члены валялись вдоль железнодорожных путей за санитарной зоной !Их это устраивало .А помнишь игру -пара снолшается а любое заглавие в газете подходит под описание процесса и вызывало дикий смех .Это -было и мы это -помним .
Техника молодежи!!!!!! это было мое не первое знакомство с научной фантастикой, но именно там можно было прочитать то, что в библиотеках найти не получалось! романы «Фонтаны рая» Артура Кларка и «Звёздные короли» Эдмонда Гамильтона, а еще роман Ивана Ефремова «Час Быка», впоследствии запрещённый - это же было МЕГА!!!
Я не ностальгирую по тем совковым временам, но мы мне кажется потеряли с тех времен очень многое...
А для юношей был журнал "Юность " "Юный техник " "Моделист -конструктор ""Юный техник "приложение к нему -"Умелые руки "."Костер "А для женщин "Крестьянка " "Работница"где рассказывали о домоводстве а не о правилах миньета .А еще у Ефремова был роман "Лезвие бритвы "-пособие по психологии.И это мы тоже помним !
Ігор,дякую за порцію хорошого настрою зранку!
Прошу! Я сам вчора вечері веселився, а аараз знову перечитую - і знову сам собі посміхаюсь. Гумор - велика штука!
Справді-дуже дотепно!!! Дякую, що за такої кепської погоди, після прочитання значно покращився настрій.
Гумор - справді допомагає, навіть краще за каву з коньяком))) Щось сьогодні ніяк не міг прокинутись,
трошки пореготів - наче життя налагоджується)))
Але за такої погоди все одно кави з коньяком ніхто не відміняв :)
Уважаемый!А помнишь в журнале была рубрика "Страшне перо не в гусака "?Там мочили кони грамотеи .Алкоголь в малых дозах полезен в любых количествах .
Помню конечно :)
Рубрика была бомбовая. И что самое прикольное - все из жизни.
Последняя гумореска вообще отпад)))))))
Спасибо за блог
Юмор помогает жить в наше жестокое время!спасибо!!!
А перефразируя классиков: хороший юмор - помогает жить еще лучше!
Классно!!! Я такого даже и не читал никогда!!!! Спасибо Игорь!!!
О! я же ЗНАЛ, что кого-нибудь - но просвещу!
Пожалуйста, Сергей!
Предпоследний, про деда с удочкой, вообще уморил!!! Вот она рыбацкая смекалка!!!!
ДА, нарочно не придумаешь :)
Не помню ,где читал и у кого ,но смысл таков :"-стоя лицом к прошлому мы поворачиваемся спиной к будущему ".Багаж наших знаний и опыта должен служить опорой для для движения вперед .Небольшая подборочка классика -а как всколыхнула народ !
100%
Еще я вспомнил выражение "значит в детстве правильные книги читал" - когда отзываются о человеке умном, культурном и заслуживающим на уважение. Так и есть.
Начало 90х были в командировке в России(водитель).Как обычно на стоянке вечером хорошо выпили шутим и напарник говорит як казав Остап Вишня "гумор"-це велика сила,на что парень с России отвечает,а кто такой Астап Вишня?Напарник завелся с пол оборота,ты кацап я твого Жванецького знаю,а ти незнаеш нашого Вишню.Смеюсь при воспоминании до сих пор,истина рождается в пянке.
Он бы лучше Петросяна вспомнил :)
Ведь Михаил Жванецкий - коренной одессит, украинец :)
" Истина _в вине "-так говорили древние .Он просто так не сказали бы .
Древние всегда по делу говорили :)
Согласен,что одесит и Украинец,но мой бывший напарник родом из Ровенской обл.И что можно было быстро сказать по пьяни.
Смотрю на РТР Жванецкого "Дежурный по стране" один раз в месяц .Сожалею горько о том ,что он дежурит не по НАШЕЙ стране !
Аналогично! Только нам дежурного видать не надо...
Нам гумор рибу ловить помага-а-а-є!Добрі вірші!
ще й добре помогає :) особливо коли не клює :)
Ігор,пропоную розвинути тему і створити блог на основі "рибальських усмішок" Остапа Вишні.З своєї сторони можу представити парочку його(О.Вишні)оригінальних автографів(моя бабуся-його рідна сестра-Ганна Михайлівна Губенко),
Ігор,пропоную розвинути тему і створити блог на основі "рибальських усмішок" Остапа Вишні.З своєї сторони можу представити парочку його(О.Вишні)оригінальних автографів(моя бабуся-його рідна сестра-Ганна Михайлівна Губенко).
Якщо твоя бабуся його рідна сестра - то він тобі дідусь тоді? Супер, маєш таку гарну рідню!
Тобі значить і треба зробити продовження мого блогу: створи у себе блог "рибальських усмішок" Остапа Вишні!
Двоюрідний дідусь-десь так.Маю таке в планах десь на осінь.Якщо маєш ідеї або побажання-буду дуже вдячний!
Остап Вишня -дуже поважний літератор і шанована людина .Його "Вишневі усмішки "-це класика жанру !Царство йому небесне !Нелегке життя прожив і залишився в памяті народу !То був ПИСЬМЕННИК !
Це була Людина.
Дякую за добрі слова!
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!