Рибоохорона Рибоохорона

Украина, Чернигов
4 подписчика
504 / 0.2
Он с нами с 03.07.2013 г.

А що ви знаєте про сазана?

Сазан (Cyprinus carpio) – прісноводна риба родини коропових. Відрізняться від свого найближчого родича коропа тим, що живе у дикій природі та веде більш активний спосіб життя. Зустрічається в басейнах Чорного, Азовського, Аральського, Каспійського морів, річках Південно-Східної Азії.

Сазан має видовжене тіло, вкрите щільною великою темно-жовто-золотистою лускою. Рот нижній, висувний. Лоб досить широкий, очі невеликі. Мутаційна мінливість у сазана особливо активно поширилася на характер зовнішнього покриву, поклавши початок різними видам коропа. Середня довжина тіла риби становить 30-40 см, вага не перевищує 20 кг, хоча інколи зустрічаються особини вагою до 30 кг.

Сазан – житель великих річок, який тримається невеликими зграями. Уникає сильної течії, полюбляє місця в затоках, зарослих очеретом та іншими рослинами. Тривалість його життя складає близько 35 років. Порівняно з коропом, він стійкіший до різного роду захворювань і паразитів, а також менш вимогливий до кисневого режиму.

Статевої зрілості досягає на 3-5 році життя. Нерест порційний, триває з травня по липень при температурі води вище 17°C. Плодючість складає від 600 тис. до 1,5 млн ікринок, які відкладаються в неглибоких ділянках на трав'янисті рослини. Мальки живляться інфузоріями, дрібними ракоподібними, згодом – личинками комах, червами, молюсками, рослинами; дорослі особини – всеїдні.

Сазан є одним з найбажаніших трофеїв серед рибалок-любителів. Такою популярністю риба користується завдяки своїм смаковим якостям і корисним властивостям.

Довідкова інформація:

Розрахунок за незаконне добування сазана здійснюється відповідно до постанови КМУ від 21.11.2011 р. №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Так, компенсація за одну незаконно виловлену особину цієї риби становить 306 грн.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Особливості нересту сома

Сом звичайний або європейський – прісноводна донна річкова риба з роду сом (Silurus), ряду сомоподібних. Живе у глибоких ділянках річок, в протоках і старицях, в озерах і водосховищах, а також у солонуватих водах лиманів.

Статева зрілість сома настає на 3 - 4-му році життя при вазі 1 - 2 кг. Нерест починається в кінці травня - середині червня, після прогрівання води до 20 °C.

Передують ікрометанню бурхливі ігри сомів. Самці намагаються перевершити один одного перед самками в швидкості і стрибках, нерідко на ігрища збирається до сотні риб! Відгомін таких змагань можна почути на кілька кілометрів навколо.

Самка вибирає гідного партнера і вирушає з ним для метання ікри. Вони підшукують затишні, тихі місця в мілководді з очеретами. Виривши ямку, самка відкладає ікру. Зазвичай нерестовища розташовані у прибережній зоні на глибині 40–50 см на ділянках із м'якою водною рослинністю. Водні рослини використовуються як субстрат для нересту, а також як природний фільтр для води і схованки для молоді.

Плодючість самок складає 140 – 278, максимально - 1380 тис. ікринок. Запліднені ікринки негайно покриваються слизом, що дозволяє їм триматися разом і прилипати до субстрату. Батьки охороняють гнізда, проганяючи від них інших зацікавлених мешканців водойми. Період інкубації ікри залежить від температури води і триває в середньому близько 5 діб.

Після нересту соми переходять на глибину, до місця літніх стоянок і починають активно харчуватись. Післянерестовий жор - найактивніший. Триває він майже до середини літа, потім поступово знижується, а за перших нічних заморозків сом зовсім припиняє живитися.

Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, за кожен екземпляр виловленого в незаконний спосіб особини сома прийдеться сплатити нанесені збитки у розмірі 425 грн.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства, незаконного придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» Чернігівського рибоохоронного патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Довідкова інформація:

Нерестова заборона на вилов водних біоресурсів в районі контролю рибпатруля Чернігівщини триває до: 9 червня (включно) - у всіх водосховищах, 29 червня (включно) - у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.). Раків ловити заборонено до 30 червня (включно).

 Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Особливості нересту лина

Лин (Tinca tinca) — риба родини коропових. Широко розповсюджений у прісних водоймах Євразії. Назву риба отримала внаслідок здатності на повітрі «линяти»: спійманий лин вкривається великими чорними плямами внаслідок відшарування від шкіри слизу, що вкриває тіло риби.

Нерест лина триває досить довго – з травня по липень, пов'язано це з тим, що ікру самка відкладає в три прийоми, температура води при цьому повинна бути в межах 17-23°C.

У самців статева зрілість настає на 2-3 літо, коли його довжина складає 11-20 см, у самок на 3-4 літо, коли їх довжина сягає 18-20 см. Характерно, що на період нересту у самців з'являється так званий перловий висип. Нереститься риба групами – одну самку супроводжує 2-3 самця. Ікра відкладається на стебла рослин у формі стрічок, в яких ікринки розташовуються одна за одною. Ікра спочатку клейка, але вже через 1,5-2 дня втрачає цю властивість і опускається на дно, де розвиваються ембріони. В середньому самка лина відкладає до 40 тисяч ікринок, проте, з віком цей показник може вирости і до 200 тисяч. Період розвитку ембріонів залежить від температури води – 3-5 днів при температурі 19-21°C і 3-7 днів при температурі 22-24°C. Тільки з 6-7 дня розвитку личинки починають харчуватися безхребетними, до цього вони годуються за рахунок жовткового мішка, ведучи нерухомий спосіб життя.

Цікаво, що на запліднення ікринки відводиться лише одна хвилина, оскільки саме такий час зберігає рухливість у воді сперматозоїд, сама ж ікринки, якщо її не запліднили, живе близько двох хвилин. Личинки та мальки розвиваються довго й повільно ростуть. Швидкість росту молодих особин залежить від місця проживання: в південних районах вони ростуть та розвиваються значно швидше ніж у північних.

Молодь живиться спочатку зоопланктоном та водоростями, потім різноманітними безхребетними.

Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, за кожен екземпляр виловленої в незаконний спосіб особини лина прийдеться сплатити нанесені збитки у розмірі 119 грн.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства, незаконного придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» Чернігівського рибоохоронного патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Довідкова інформація:

Нерестова заборона на вилов водних біоресурсів в районі контролю рибпатруля Чернігівщини триває до: 9 червня (включно) - у всіх водосховищах, 29 червня (включно) - у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.). Раків ловити заборонено до 30 червня (включно).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

 

 

развернуть

Для аквакультури виділено 1,2 млрд грн. на програму часткової компенсації відсотків за кредитами

У 2020 році в державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» передбачено надання часткової компенсації відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами. Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Суб’єкти аквакультури можуть скористатися зазначеною програмою з метою здешевлення залучених кредитів. Це не тільки зменшить фінансове навантаження, але й дозволить товаровиробникам збільшити обсяги виробництва. Загалом за напрямом «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» виділено 1,2 млрд грн.

Часткова компенсація відсотків на конкурсній основі надається суб’єктам господарювання агропромислового комплексу – юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам – підприємцям.

Детальніше з інформацією можна ознайомитися в постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 202 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» за посиланням.

Перелік банків, які підписали Меморандум з Мінекономіки щодо реалізації державної підтримки сільгосптоваровиробників можна дізнатися на інформаційно-аналітичному порталі агропромислового комплексу України в розділі «Державна підтримка» або за лінком.

 Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Понад дев’ять тисяч гривень сплатить браконьєр з Київщини за 18 кг риби

Козелецький районний суд 18 травня 2020 року задовольнив позов Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах Управління Державного агентства рибного господарства у Чернігівській області про відшкодування мешканцем Київщини 7 046,5 грн шкоди, заподіяної рибному господарству України.

Нагадаємо, що першого липня 2019 року під час проведення рибоохоронного рейду водоймами Козелецького району державними інспекторами Чернігівського рибоохоронного патруля на р. Десна, поблизу с. Євминка виявлено мешканця с. Велика Димерка Броварського району Київської області з 6 од. заборонених знарядь лову.

До сіток правопорушника потрапило 18 кг водних біоресурсів: плітка – 14 екз., синець – 11 екз., карась сріблястий – 9 екз., краснопірка – 8 екз., щука – 6 екз., окунь – 5 екз., по 2 екз. судака, білизни і ляща та 12 екз. раків.

Крім того, суд зобов’язав порушника сплатити на користь прокуратури Чернігівської області 2 102 грн у рахунок повернення сплаченого судового збору при поданні позову.

До цього рішенням Козелецького районного суду від 19.09.2019 даного громадянина по цьому ж факту визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та зобов’язано сплатити штраф та судовий збір у розмірі 340 грн та 384 грн відповідно.

Пам’ятайте, що за кожен екземпляр незаконно добутих водних біоресурсів згідно такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 прийдеться сплатити компенсацію за нанесені збитки. Наприклад, за одну особину карася сріблястого, окуня, йоржа звичайного, верховодки (уклія) і в'юна – 17 грн, підуста, плоскирки (густери) – 34 грн, краснопірки – 68 грн, клепця, синця, плітки – 85 грн, лина – 119 грн, ляща – 170 грн, в’язя, чехоні – 136 грн, амура білого, товстолоба і білизни (жереха) – 255 грн, щуки – 340 грн, сома – 425 грн, судака- 510 грн та рака - 25,5 грн.

Заборонені до вилову водні біоресурси занесені до Червоної книги України. Постановою Кабінету міністрів України від 07.11.2012 № 1030, за одну особину виловленої червонокнижної риби передбачена компенсація у розмірі: 74 грн - за міногу українську, 165 грн - за йоржа носаря, 330 грн - за карася золотого і миня річкового, 820 грн - за марену дніпровську та 48 000 грн. - за стерлядь прісноводну тощо.

В Управлінні Держрибагентства у Чернігівській області цілодобово функціонує телефонна «гаряча лінія»: (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57. Про порушення Правил любительського і спортивного рибальства та порядку придбання чи збуту риби чи сіток - прохання невідкладно повідомляти за вказаними номерами телефонів.

 Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

З 25 травня відкривається сезон рибальства на річках Дніпро та Сож

25 травня 2020 року закінчується нерестова заборона на вилов риби на р. Дніпро та р. Сож.

Як вже повідомлялось раніше – 21 травня відкрився сезон рибальства на р. Десна.

Чернігівський рибоохоронний патруль з метою профілактики правопорушень нагадує права та обов’язки рибалок – любителів.

Отже, громадяни, які займаються любительським та спортивним рибальством, зобов'язані:

- виконувати вимоги Правил любительського та спортивного рибальства:

- підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;

- не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- до 30 червня (включно) вилов раків;

- застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені Правилами рибальства;

- вилов риби із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;

- вилов видів риб, занесених до Червоної книги України (стерлядь прісноводна, мінога українська, ялець звичайний, рибець малий, марена дніпровська, карась золотий, минь річковий, йорж носар, бистрянка російська тощо);

- перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;

- миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;

- вивозити (виносити) рибу, та інші водні живі ресурси у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонені до лову правилами рибальства;

- вилучати із води знаряддя лову, які належать іншим особам, та об'єктів лову, які є в цих знаряддях тощо.

ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ:

- рибальство на водоймах загального користування - з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку та спінінгом;

- підводне полювання на риб гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів при наявності посвідчення підводного мисливця;

- вилов риби не менше дозволених розмірів: сом – 70 см, судак – 42 см, білий амур, товстолоб – 40 см, сазан, щука – 35 см, лящ – 32 см, білизна – 30 см, в’язь – 28 см, короп – 25 см, головень, чехоня – 24 см, синець – 22 см, лин – 20 см, плітка – 18 см тощо.;

- вилов на добу на одну особу до 3 кг риби;

- вивезення з водойми риби та безхребетних - як у свіжому, так і в обробленому вигляді, - незалежно від терміну перебування на водоймі у розмірі не більше за добову норму (за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову);

- відлов живця підсакою діаметром не більше 100 см або "хваткою" ("павуком") розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм;

- лов водних безхребетних (мотиль та інші види) в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.

Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега!

Крім того, згідно норм ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» у період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, в тому числі використання моторних маломірних суден.

Про відповідальність за порушення правил рибальства можна прочитати за посиланням.

Якщо ви стали свідком порушення рибоохоронного законодавства, придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» Чернігівського рибоохоронного патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Довідкова інформація:

Нерестова заборона на вилов водних біоресурсів в районі контролю рибпатруля Чернігівщини триває до: 9 червня (включно) - у всіх водосховищах, 29 червня (включно) - у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Чернігівським рибпатрулем протягом тижня виявлено 39 порушень Правил рибальства

За тиждень з 14 по 21 травня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем зафіксовано 39 порушень Правил рибальства. Зокрема, викрито 11 грубих порушень за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), з них одне з ознаками кримінального правопорушення та 27 порушень за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства).

Крім цього, складено один акт виявлення безхазяйного майна, згідно якого з водойми вилучено 9 кг риби та 12 од. сіток.

«Всього у порушників вилучено 51 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 26 од. заборонених знарядь лову. Нараховано штрафів на загальну суму 1 880 грн. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 8 953 грн», - зазначив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.

Для прикладу, 15 травня на озері поблизу с. Піски Чернігівського району рибпатрулем викрито жителя м. Чернігів із забороненим знаряддям лову – сіткою «парашут». В протизаконний спосіб порушник виловив 2 кг риби: 5 екз. щуки та 1 екз. карася сріблястого. Збитки склали 1 717 грн.

19 травня на р. Десна, поблизу с. Максаки Менського району виявлено жителя м. Мена. Браконьєр за допомогою човна та 2 од сіток виловив 26 кг риби: лящ – 23 екз., плоскирка – 12 екз. та 1 екз. судака. Завдано збитків у розмірі 4 828 грн.

На порушників складено адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Матеріали справ направлено до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Рибу і заборонені знаряддя лову вилучено.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує що нерестова заборона на лов водних біоресурсів в межах області діє: на р. Дніпро - до 24 травня (включно), на р. Десна та у всіх інших річках в кореневих водах - до 20 травня (включно), у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.) - до 29 червня (включно). Раків ловити заборонено до 30 червня (включно)

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57(цілодобово).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

Під час нерестової заборони Чернігівським рибпатрулем викрито браконьєра з 26 кг риби

19 травня 2020 року Чернігівським рибоохоронним патрулем в ході спільного рибоохоронного рейду разом з представниками національної поліції Чернігівщини викрито браконьєра із забороненими знаряддями лову.

На р. Десна, поблизу с. Максаки Менського району житель м. Мена виловлював рибу з човна за допомогою 2 од. сіток.

До тенет браконьєра потрапило 26 кг риби: лящ – 23 екз., плоскирка – 12 екз. та 1 екз. судака. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 4 828 грн.

На місце вчинення правопорушення було викликано слідчо - оперативну групу Менського ВП ГУНП в Чернігівській області.

На правопорушника складений протокол за ч. 4 ст. 85 КУпАП, який буде направлений до Менського районного суду для винесення рішення про притягнення винної особи до відповідальності.

Незаконно добуту рибу та заборонені знаряддя лову вилучено.

Нацполіцією відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує, що до 24 травня (включно) діє нерестова заборона на р. Дніпро та р. Сож в межах зони контролю патруля області, до 9 червня (включно) - у всіх водосховищах, до 29 червня (включно) - у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.). Раків ловити заборонено до 30 червня (включно).

З 21 травня відкривається сезон рибальства на р. Десна та у всіх річках у кореневих водах Чернігівщини.  Виходячи на воду дотримуйтесь Правил рибальства.

Якщо ви стали свідком порушення рибоохоронного законодавства, придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» Чернігівського рибоохоронного патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

развернуть

З 21 травня відкривається сезон рибальства на р. Десна

Довгождана новина для любителів риболовлі – 20 травня 2020 року останній день обмежень, пов’язаних з нерестовим періодом у всіх річках в кореневих водах Чернігівщини, в тому числі на р. Десна.

Нагадуємо, що у цей період на річках дозволяється вилов риби громадянам з берега та човна (без мотора), вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти та спінінгом з блешнею. Норма вилову риби становить 3 кг за добу (за винятком  випадків,  коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову).

Підводне полювання дозволяється гарпунними рушницями (без застосування аквалангів) та при наявності посвідчення підводного мисливця.

Мінімальний розмір риби дозволений до вилову: сом - 70 см, судак - 42 см, білий амур, товстолоб - 40 см, сазан, щука - 35 см, лящ - 32 см, білизна - 30 см, в’язь - 28 см, короп - 25 см, головень, чехоня - 24 см, синець - 22 см, лин - 20 см, плітка - 18 см тощо.

При недотриманні вимог Правил любительського та спортивного рибальства порушники відшкодовуватимуть збитки за кожен екземпляр незаконно добутої риби, згідно з діючими таксами: за судака – 510 грн, сома – 425 грн, щуки – 340 грн, сазана – 306 грн, білого амура, товстолоба – 255 грн, ляща – 170 грн, лина – 119 грн, тарані (плітки) – 85 грн, краснопірки – 68 грн, плоскирки – 34 грн, карася сріблястого – 17 грн та рака – 25,5 грн.

Заборонений вилов риби такими знаряддями лову: сітки, ятері, павуки, екрани, драчі, ості та інші. За вилов риби електровудкою чи вибухівкою передбачена кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ з відшкодуванням всіх нанесених збитків.

Докладніше про відповідальність за порушення Правил рибальства можна прочитати за посиланням.

«Пам’ятайте, що до 24 травня (включно) діє нерестова заборона на р. Дніпро та р. Сож в межах зони контролю патруля області, до 9 червня (включно) - у всіх водосховищах, до 29 червня (включно) - у придатковій системі водойм (озера, протоки, гирла та ін.). Раків ловити заборонено до 30 червня (включно)», – нагадав начальник Чернігівського рибоохоронного патруля Микола Каленюк.

Про всі випадки порушень правил рибальства потрібно оперативно повідомляти на телефони «гарячої лінії» рибпатруля: (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Довідкова інформація:

Згідно норм ч. 5 ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» з 1 квітня до 15 червня триває «сезон тиші» - період масового розмноження диких тварин. У цей період забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах). За повідомленням Державної екологічної інспекції у Чернігівській області за недотриманні відповідних вимог винні особи нестимуть відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі від 510 до 850 грн, на посадових осіб - від 850 – 1190 грн.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

 

развернуть

Види та значення рибогосподарської меліорації

Зарегулювання стоку водойм, зріст водокористування, забруднення водойм зворотними водами промислових, сільськогосподарських та комунальних об’єктів, розробка пісково-черепашкової суміші, проведення інших робіт на водоймах призводять до погіршення їх гідрологічного та гідрохімічного режимів. При цьому знижується рівень води, зменшується проточність водотоків, несвоєчасно і не повністю заливаються нерестовища, відбувається замулювання, змінюється солоність води, погіршується кисневий режим, водойми заростають жорсткою рослинністю, відбувається їх цвітіння, тощо.

Погіршення умов відтворення рибних запасів у рибогосподарських водних об’єктах відбувається також в окремі маловодні роки, а також при не сприятливому кліматі.

З метою утворення нормальних умов для відтворення, нагулу та зимівлі промислових риб проводиться широкий комплекс дій спрямованих на поліпшення гідрологічного, гідрохімічного та екологічного режимів водойм, який має назву рибогосподарська меліорація.

Меліорація може бути капітальною та поточною.

Капітальна меліорація - це великі за своїми об’ємами та вартістю роботи з водоустрою природних нерестовищ, створенню штучних пісково-гравійних нерестовищ, побудова рибогосподарських каналів.

До поточної меліорації відносяться роботи з видалення надлишкової водної рослинності, розчищення проток та каналів для проходу плідників до нерестовищ та скату молоді з них, рятуванню молоді риб з відокремлених водойм, встановлення штучних нерестовищ, попередженню явищ задухи.

Проводиться також біологічна меліорація водойм, тобто комплекс дій спрямованих на поліпшення екологічного стану водойм шляхом вселення в них риб або інших водних живих організмів.

Наприклад, для боротьби з жорсткою водною рослинністю проводять вселення білого амура, з цвітінням води – товстолобика. Пригнічення чисельності малоцінних видів риб, які є харчовими конкурентами цінних видів, здійснюється шляхом вселення в водойму хижаків (сом, судак, щука).

Планування, організація та проведення робіт з рибогосподарської меліорації покладено на органи рибоохорони. Користувачі водних водних біоресурсів у ому числі рибодобувні організації, за згодою з органами рибоохорони, зобов’язані своїми силами та коштами проводити меліоративні роботи.

Основою для планування робіт з рибогосподарської меліорації внутрішніх морів, річок, водосховищ та озер повинні бути результати досліджень наукових організацій зі стану чисельності та видового складу іхтіофауни цих водойм, харчуванні та збільшенні промислових та інших видів риб, умов та ефективності їх природного відтворення. Матеріали таких досліджень є базою для визначення основних напрямків та обсягів меліоративних робіт які необхідно провести на конкретній водоймі. Проекти планів робіт з меліорації складаються управліннями рибоохорони за згодою з науковими установами або організаціями.

Контроль за виконанням робіт з рибогосподарської меліорації водойм здійснюється територіальними органами рибоохорони.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля

 

развернуть
Показать еще
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!