А що ви знаєте про річкового рака?

Річковий рак (Astacus) - рід безхребетних тварин ряду десятиногих ракоподібних, довжина тіла становить 6 - 15 см. Рід складається з трьох видів, усі зустрічаються в Україні:

- рак широкопалий, поширений у деяких невеличких річках і озерах правобережної заплави Дністра, Пруту й Тетерева;

- рак товстопалий - у Дніпровсько-Бузькому лимані;

- рак вузькопалий - у всіх прісних та солонуватих водоймах.

Найбільше промислове значення в Україні має рак вузькопалий.

Раки – досить охайні істоти, які живуть у чистій воді, добре збагаченій киснем. Вони можуть жити в будь-яких прісних водоймах: річках, озерах, лиманах, водосховищах, ставках тощо. Ці безхребетні люблять чисті, незабруднені хімічними, побутовими або промисловими відходами водойми, за що їх вважають індикаторами чистої води. Ідеальне середовище для проживання раків - берегова лінія з затоками, де дно частково покрите добре розвиненою водною рослинністю. У річках, де дно піщане – раків значно менше, найбільше їм подобається кам’янисте дно, оскільки між каменями простіше сховатися і таким чином відчути себе в безпеці. Зазвичай вони віддають перевагу глибині до трьох метрів, проте можуть зустрічатись і на глибині до дванадцяти метрів.

Раки вибирають місця водойми, де зручно будувати нори, хоча можуть жити і під камінням, корінням та пнями. Найчастіше це стрімкі тінисті береги, де мало сонця. У теплу пору року нори розташовуються близько від поверхні води, а взимку - на такій глибині, щоб вихід з нори не закривався льодом. Риють раки свої нори за допомогою ніг і хвоста, спираючись на передні клешні. Хвіст їм потрібен не лише для риття нір, а й для плавання. Плавають раки, як відомо, задом наперед і при цьому б'ють хвостом по воді. Переміщується цей вид біоресурсів за допомогою чотирьох пар нижніх кінцівок, розташованих з боків тулуба. Бувають випадки, коли раки пересуваються по суші, покидаючи водойми із забрудненою водою. Як правило, у воді з кислою реакцією вони не живуть. Оптимальна кількість розчиненого у воді кисню для річкових мешканців – 6 - 7 мг/л. Однак, допустимо короткочасне зниження його рівня до 2 - 3 мг/л.

Тіло вкрите твердою хітиновою кутикулою. Вона просякнута карбонатом кальцію, що надає додаткову міцність. Панцир захищає тіло від пошкоджень. Хітиновий покрив має неоднакове забарвлення, тому в різних водоймах можна зустріти цього мешканця і майже чорного, і темно-сірого, темно-зеленого, бурого та сірувато-зеленого кольору. Голова в рака вузька-клиноподібна, на ній дуже добре виділяються його опуклі очі. Рот має дуже сильні щелепи, якими він міцно захоплює корм.

Раки живуть самі по собі, не стадом, віддають перевагу самоті. Вдень рак сидить в своєму житлі і охороняє його від сторонніх, висунувши назовні лише клешні. З настанням темряви він виходить на полювання. Маючи гарний нюх, раки легко знаходять собі їжу. Вони полюють на дрібних тварин, яких можуть захопити клешнями, поїдають відмерлі рештки тваринних організмів, запах яких відчувають здалеку. Живляться раки також і рослинною їжею. Раки володіють чудовим зором і нюхом. Вони розрізняють запахи на значній відстані як у воді, так і на суші. Якщо на дно водойми кинути будь-який предмет червоного кольору, то вони спрямовуються до нього з усіх сторін, приймаючи його за шматок м'яса.

Раки - роздільностатеві тварини. Самці раків досягають статевої зрілості на третій рік життя при довжині тіла 8 см, а самки - тільки на четвертий рік при довжині тіла 7 см. Як правило, раки-самці в 2 - 3 рази більші за самок. Спарювання відбувається або восени (жовтень-листопад), або в кінці зими – на початку весни (лютий-березень) при температурі води 10 °С. Плодючість самок залежить від їх розміру, фізіологічного стану, пори року та інших факторів. У період виношування ікри самки дуже обережні, ховаються в норах і покидають їх тільки в пошуках їжі. Вони дбайливо доглядають за ікрою, обмиваючи її водою та очищаючи від слизу. Маленькі рачки (личинки) викльовуються з ікри найчастіше у третій декаді травня та першій декаді липня при температурі 21 - 24 °С. До десятого дня їх життя відбувається перша линька, після якої личинки стають схожими на дорослих раків. Друга линька проходить на тринадцятий-двадцятий день. Після неї личинки стають повністю самостійними.

Линяють раки неодноразово: на першому році життя - 8 разів, на другому – 4 - 5, а на третьому – 3 - 4 рази. Перші 1 - 1,5 місяці життя для них дуже небезпечні, оскільки в цей період вони більш схильні до хвороб. Вони можуть бути здобиччю для риби, ондатри чи водоплавних птахів.

Раки дуже поживні і корисні, цим пояснюється їх широка популярність. Основна цінність м'яса рака полягає в тому, що воно містить багато білку, невелику кількість жиру і вуглеводів, багате на вітаміни В1, В2, В6, В9 В12, С, Е, К, РР і D, а також мікро - і макроелементи. Наприклад, в м'ясі раків дуже багато кальцію, сірки, кобальту, магнію, селену, фосфору, хрому, заліза, фтору, калію. Холестерин в продукті майже зовсім відсутня, однак є чимало кислот органічної природи і йоду.

Проте сучасна несприятлива екологія і варварські способи лову активно сприяють зменшенню їх популяції. В останні роки через нестабільну ситуацію із запасами раків у природних популяціях практикується культивування раків у штучних умовах. Значних успіхів у цьому досягла Туреччина, яка свого часу завезла раків із водойм України. Щороку ця країна постачає на зовнішній ринок до 7 тис. т товарних раків

Сьогодні популяція раків у водоймах перебуває на критично низькому рівні. Тому задля збереження та примноження запасів раків Чернігівським рибоохоронним патрулем щороку встановлюється заборона на їх вилов в період парування, виношування ікри, личинок, першої та другої линьок.

Закликаємо громадян бути відповідальними та дотримуватись правил рибальства. Якщо ви помітили порушення - прохання оперативно повідомляти на телефони «гарячої лінії» Чернігівського рибоохоронного патруля:   (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57.

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля.

13 июня 2019, 09:09
0204
10