Ось і наступили довгоочікуванні вихідні,яких так довго чекаєш!Цілий тиждень прокидаєшся і засинаєш з думкою про наступну риболовлю, кожний вечір перебираєш і готуєш снасті,і мрієш про незабутній трофей, який подарує гарні емоції і зарядить енергією на весь наступний тиждень!(принаймі так відбувається у мене)Цього разу скласти мені компанію вирішив мій друг з своєю дружиною, а також моя друга половинка.Доречі всі вони люди далекі від риболовлі, тож потрібно було вибирати водойму не за рибою а за комфортом. Але і в цій ситуації, я як справжній рибак обрав підходящий обом сторонам ставочок.Тож в суботу в 16.00 ми повністю загруженні амуніцією добераємось на місце дислокації.Наші дівчата одразу вибігши з авто, великим пальцем догори показують що з місцем вгадали.Тай пейзажі справді радували око.
Далі ми поділилися на команди:перша(я) почала займатися налаштуваням снастей і робочого місця, а друга(всі інші)установкою намету і приготуваням святкового столу.
Доки з берега було чути сміх вперемішку з матами(установлювали нову палатку за інструкцією на польській мові) і запашний запах шашличка,я закормлював місце лову горохом і заносив оснастки.
Коли всі справи зроблені,можна приступати і до вечері у колі друзів.
Підчас такої вечері час летить неймовірно швидко,і ось десь о півночі довгоочікувана потяжка-паровоз підводить всіх на ноги.Доки я дістався спінінга, карп розвернувся і завів снасть у камиш,тож я сідаю у човен і в темряві вирушаю за коропом.За допомогою підсака мені вдалося таки дістати цього красеня.
Ніч пройшла так само швидко як і вечір.Було багато сміху,рибацьких байок,але не було пклювання.Ситуація покращилась разом з світанком.У 6.30 сильна потяжка і 10хвилин справжньої боротьби дарують ще одного красення.
Підбадьорений гарним початком світлового дня,помічаю що мій напарник трохи нудьгує,тож достаю свою карасеву вудку з поплавочком 1 гр.основна 0.16,повідець 0.14 гачок найменший.Підгодовую місце макухою з коноплею і за хвилину витягаю підряд 5 плотвиць.Друг під дією побаченого піддався азарту, і відібравши у мене снасть почав не без успіху бомбити плотву.
Через дві години йому приспічило,і я сказав щоб він поки його не буде начепив горошину.Далі події відбуваються у такій послідовності:товариш зникає за кущами,вудка починає рух зі стійок у напрямку камишу,я у карколомному стрибку наздоганяю снасть у 1,5 метра від берега(благо глубина нижче пояса),і підсікаю рибу в якихось сантиметрах від рятівного очерету.І тут...Розпочинається справжній поєдинок,снасть відпрацьовую кожний ривок,а я натомість контролюю кожний пірует риби,адже снать найтонша, а дійство відбувається біля камишів.Достатньо втомивши карпа, завожу його в підсак,і передаю товаришу на берег.Що поробиш горох насажував саме він- тож і трофей дістанеться йому!
Після цього риба бере перерву і ми також вирішуєм перкусити свіжо- звареною ухою.
Сонце вже високо в небі і добряче припікає наші голови,тож пора закінчувати наш рибацький weekend.Наостанок робим фото з трофеями,і з повним зарядом енергії повертаємось додому.
Дякую за перегляд!Ні хвоста ні луски!
