Roman_K

Юнга

Откуда: Бровари

Фотографии: 0

Видеоклипы: 0

Записей в блоге: 2

Был на сайте: 05.10.2017

За последнее время пользователь добавил:

04.10.2016
 

Рибальські спроби у Греції

Шановні друзі!

Зроблю тут свій внесок до серії блогів про перший досвід риболовлі на морі (принагідно дякую всім, хто писав про це і надихав спробувати й собі).

По змозі, я буваю в Греції, ці подорожі пов’язані з інтересом до живої грецької мови. (До речі, насправді, якщо все продумати і планувати заздалегідь, і якщо це не липень-серпень, такі поїздки цілком співмірні за бюджетом із середнім відпочинком на нашому узбережжі, навіть вартість дороги.) Рибалити там раніше не пробував, бо морську риболовлю уявляв чимось майже фантастичним і себе за цим заняттям не мислив. Тим паче був переконаний, що потрібні особливі дозвільні документи. Але торік восени випадково дізнався, що ловити любительськими снастями з берега, в межах норми вилову (5 кг), дозволено всім. Прочитав кілька статей з фотографіями на грецьких рибальських сайтах, і серйозно запалився.

Вивчав в інтернеті досвід місцевих, придбав кілька нових воблерів та надкомпактний телескопічний Shimano Vengeance STC 2.40. Назва безглузда (як на мене, нормальна емоція на риболовлі – вдячність природі, а не «помста»), але спінінг дуже практичний. За непоганої довжини, у тубусі це всього 50 см. Можна брати з собою в маленький рюкзак і тоді, коли немає певності, що вийде порибалити.

Діло було в травні, ловив на «секретному» острові, який люблю за його непопулярність серед туристів, у кількох містечках і в дикій природі. Рибалок бачив мало, і майже всі – доночники.

А результати... Насолоду від спілкування з морем і довколишньою природою, зазвичай безлюдною, важко описати. Це чудо. І... риби в Греції тепер не дуже багато, а зловити її на спінінг без досвіду непросто. При моїх дуже скромних успіхах, утішав себе тим, що деякі греки-початківці писали на форумах про свій нульовий результат і за два роки спроб. Тож і своєю втечею від нуля я задоволений.

Деякі виходи були холості. Часто ловив одну чи кілька дрібних донних рибок. Наприклад, ханос (назви знаю тільки їхні):

Найчастіше клювала невеличка сильна рибка, схожа на бичка – скармос. Пишуть, із них добра юшка. Чесно кажучи, її я ідентифікував уже по приїзді. А там підозрював, що це небезпечний морський дракончик (бо таки схожа, і, як виявилося, плутав їх не тільки я), тому знімав із воблерів грубою кочегарською рукавицею, яку навмисне для цього взяв. Кидалися вони на будь-які воблери:

Більш-менш залікового розміру зловив тільки три рибини. Це ціпура (бачив у супермаркеті в нас під назвою дорадо):

Далі саргос (зловив уночі на пляжі, були ще нереалізовані покльовки). Захотів скуштувати, засмажив (у номері була міні-кухня). Дуже смачна, схожа на судака, але соковитіша, без кісток.

І маятіко (продається у нас як жовтохвіст). Вона ловиться тільки в травні, тому й грецька назва така (по-грецькому травень  – майос). Решту часу стоїть на великій глибині, і недосяжна навіть для сіток.

 Остання рибина грамів 800. Мені її спекли в таверні. Отак виглядало:

Крім усього цього – бачив активного хижака в морі, це дуже цікаво. В одній маленькій гавані між човнів пізно ввечері хвилин 20 вода просто вирувала (на жаль, я в цей час плавав поруч, відчіпляючи свій воблер від човнової вірьовки). В іншому місці двічі мою приманку проводжали до самих ніг середземноморські баракуди (по-грецькому – лютцос), але так і не взяли. Їх зазвичай ловлять у портах, але це було в дикій місцевості. Взагалі рибу поза портами і маленькими гаванями знайти з берега непросто (але можна, і щоразу в іншому місці). На силікон жодної покльовки заробити не вдалося. Та й незручно, каміння.

В одному глухому містечку познайомився зі спінінгістом. Він там один, решта ловлять сітками (промлов за ліцензіями). Унікальний захоплений чоловік, чудово знається на техніці, усі мої воблери назвав із першого погляду. Бачив і його улови... (той самий лютцос-баракуда). Є до чого прагнути.

На жаль, доводилося не раз пояснювати грекам, особливо старшим, що в нас відбувається, хто винен, що в нас є власна історія, власна мова, і ми окремий народ і хочемо тільки, щоб нас лишили у спокої. Але це вже інша тема.

Усім ні хвоста, ні луски.

26 июля 2017, 22:42
12829
100
 
27 июля 2017, 07:55
Гарний блог! Було цiкаво!5+!
27 июля 2017, 10:20
Дякую!
27 июля 2017, 11:22
5+++++
27 июля 2017, 14:19
5*****!
Дійсно,скармос схожий на дракончика.
А ціпура і саргос,як на мене,не шо інше,як-карась морський...
27 июля 2017, 15:52
Дякую за відгук та оцінки. Так, Сергію, мабуть, їхня ціпура - це по-нашому морський карась. Але саргос - то інший вид, і цінується там більше. У нього є 9 поперечних смуг (вони були не дуже виразні й на фото їх на видно).
27 июля 2017, 18:08
Як на мене-саме саргос повністю схожий на нашого ласкиря(морського карася).
Хоча-Вам видніше...
27 июля 2017, 18:20
А, он як. Звісно, це він. Буду знати. Видніше однозначно Вам, бо Ви біля моря. А їхня ціпура в нашій Вікіпедії називається "спар". Пишуть, що в Чорному морі є, але не в нас.
27 июля 2017, 19:12
Рекоментдую наступного разу-поджигувати в морі.
Буде більше фоток,більше видів рибів різних.
ІМХО.
НХНЛ!
27 июля 2017, 20:16
Дасть Бог - буду пробувати. Дякую!
27 июля 2017, 20:18
В Італії зветься сараго.
28 июля 2017, 20:28
Супер +++++
29 июля 2017, 03:08
Класс!:) 5+