1. Навіщо рибалити. (Лірика, можна пропустити.)
Останні роки я стараюся проводити відпустку в Греції. Бо давно вивчаю і люблю мову греків і взагалі Грецію як явище. Для мене це місце, де можна згадати головне, відчути головне і жити з цим потім і деінде. А коли я три роки тому почав там і рибалити, це стало ще очевидніше.
У кожного своя риболовля, і я шаную всіх захоплених людей. Для когось це спорт, і то є добре. Але для мене важливий душевний комфорт на риболовлі, і тільки так вона має сенс. Це накладає ряд обмежень: наприклад, у наших краях я ніколи не виїжджаю рибалити у вихідні. Бо є три речі, яких не сприймаю категорично, які нищать для мене дух риболовлі та відчуття свята, а їх майже неможливо уникнути там, де людей чимало. Це психологія хапуги, матюки і музика на природі (зазвичай приблизно така ж, як і в маршрутках).
А в Греції, враховуючи острови, друга за довжиною берегова лінія у світі (після США). Тож можна таки знайти свій закуток, не перенаселений туристами і колегами-рибалками. Отакий, наприклад:
2. Куди і з чим.
Зрештою, будь-куди. І на материку, і на островах є незлі місця для риболовлі. Головне – наявність достатніх глибин і привабливого для риби рельєфу (камінні брили, западини, ділянки з травою на дні тощо). У таких місцях можна сподіватися на успіх цілий день, навіть у спеку. На піщаних пологих ділянках зазвичай тільки з вечора до ранку, і якщо підійде риба. А куди саме вона вирішить сьогодні підійти, вгадати складно. Та й не всі види з’являються в таких місцях. Ще можна ловити в портах, великих і малих. Це взагалі найперспективніші точки. Деяка риба там і живе, деяка заходить, залежно від сезону і часу доби. Але мене особисто ловля в портах не надто приваблює.
Щодо спорядження – тут є нещодавній блог від Daiwer-а про риболовлю в Туреччині, де професійно все роз’яснено, і я з усім згоден. Можу тільки додати, що, на жаль, в деяких авіакомпаніях тубус не можна провезти навіть як додаткове місце багажу (яке коштує 20-25 євро), а тільки як довгомір, за що треба платити аж 65 євро (у кожний бік). Тому я рибалю телескопами. Беру Shimano Vengeance STC 2,40, 10–30 г, і Shimano Catana, 2,70, 14–40 г. Катану докупив тільки цього року (для приманок більшої ваги, плюс заради довжини, і взагалі про запас). А торік вирішив був зекономити, і купив, з тією ж метою, Siweida Maverick, 2,70, 10-40. Теж не сказати, що даром, трохи дешевше від тієї ж Катани. А вийшло «скупий двічі платить». До 20 г щось кинути було дуже важко через дубовість вудлища. Більше 30 – страшно, через ту ж дубовість. Амортизації просто нуль. Я й близько його не перевантажував, а однак на третій день на якомусь кидку шмат спінінга полетів разом із воблером. Отаке, не раджу.
Ще хочу підтвердити важливість взуття з надійною і міцною (краще професійною трекінговою) підошвою. Щоб знайти рибу або перспективні місця, часто треба йти багато кілометрів горами, нерідко – по отакому:
Звичайне взуття вбивається за пару днів ущент.
Я ловлю переважно воблерами. Різного розміру міноу від Rapala, Yo-zuri, Duo та ін. Пробував пількерами, теж ловлять. Джигувати, через кам’янисте дно, дуже незручно, навіть з відвідним повідцем чи тірольською паличкою. Ніщо з цього однак довго не живе.
3. Власне риба.
Тут про те, що вдавалося ловити мені. (Були, звісно, і зовсім холості виходи, навіть кілька днів поспіль. Хоча останній рік бодай дрібноту вдавалося ловити щодня. Сподіваюся, це перші плоди сякого-такого досвіду.)
а) МікрОпсара
Тобто «рибна дрібнота», так називають ці види греки, або ж супова риба. Її і в магазинах продають упереміш, на юшку. Найчастішими гостями з цієї компанії, які кидаються на все, і яких у правильному місці можна наловити чимало, є скармОс і хАнос.
Вище - скармОс (як я зрозумів, англ. – lizard-fish). Їх, як і інші «мікропсара», я відпускав. Тільки один раз, зловивши більшу особину (на фото), вирішив скуштувати смаженою. Не сподобалася, навіть наші бички значно смачніші.
ХАнос виглядає так:
Удячний цим двом за можливість утекти від нуля, коли нічого серйознішого зловити не вдавалося.
Рідше, але теж частенько, ловилася ПЕрка (кам’яний окунь). Дуже гарні вони там:
З дракончиком зустрівся тільки один раз. Добре, що сам відчепився. Голими руками їх знімати в жодному разі не можна. Хоча це теж їстівна риба, і в магазинах її продають.
Бичок теж клюнув лише раз:
б) ЦіпУра
У нас продають під назвою дорадо. Типова риба в меню рибних таверн. Я зловив тільки дві невеличкі, на воблери натурального забарвлення, обидві випустив. У таверні колись не раз куштував, смачна.
в) СаргОс
Ловив кілька разів. Як просвітив мене давніше Сергій із Ялти, це в нас зветься морський карась. Саргос хорошого розміру коштує в Греції 30 євро за кілограм. І недарма – дуже смачна риба.
В останню поїздку мені з ними двічі не пощастило. Зійшли дві чудові рибини, десь, думаю, кілограмові, і в обох випадках коли вже нахилявся, щоб узятися за флюр. Схоже, з ними без підсаки ніяк.
г) МаЯтіко
Тобто amberjack, або жовтохвіст. Як уже писав у попередньому блозі, риба зветься "маятіко" через те, що з'являється біля берегів тільки у травні. Поки таких зловив лише дві, і для виду, звісно, невеликі, але емоцій було море. З рибою на 1,3 кг затягнута тріскавка на Shimano Sienna 4000 аж свистіла. Правда, недовго, потім риба різко втомлюється.
д) ЛаврАкі
Англ. sea bass, як і в нас. Іноді вдавалося ловити 1–2 особини рано вранці на пляжах, найбільша грамів сімсот. Я просив, щоб мені готували їх у таверні на грилі. Дуже обережна риба. Пишуть, що лавракі, якого ти побачив, ніколи не зловиш, бо він тебе побачив раніше. І, як на мене, дуже смачна.
е) ЛЮтцос
Середземноморська баракуда. Сильна риба. І за поведінкою, і за середнім розміром, і навіть за смаком – це як наша щука (тільки майже без кісток). На відміну від океанської баракуди - риба цілком їстівна, і греки її цінують. Тонкий повідець перекусить запросто, тому там, де був шанс зловити цю рибу, я ставив флюр 0,49. Ловив на крупні міноу, але й силіконом ця риба цікавилася, і на пількер одну спокусив. Читав, що ранньою весною реально зловити крупну (тобто 4-8-10... кг). Мені більше 2 кг не траплялися. Багато було сходів, а ще частіше лютцос знущається з рибальського серця, проводжаючи приманку до самих ніг, ідучи за кілька сантиметрів від неї. Ні паузи, ні спроби якоїсь додаткової анімації у таких випадках на допомагали. А оскільки вода прозора, ти часто бачиш, як із глибини спливає до твого воблера великий загострений циліндр, і потім веде його до берега. І нічого не можеш зробити... Усі результативні покльовки були раптові й несподівані.
4. Останнє. Гармонія. (Теж лірика. Раптом що – пропускаємо.)
Вечеря. Мій номер виходить на маленьку терасу без накриття. Я засмажив кілька шматочків свого маятіко. Містечко оточене горами, в яких без кінця перегукуються горлиці. Приглушений звук мотоциклів губиться у вуличках. Віддалені вигуки з пристані: у таверни вже сходяться місцеві і ті зо два десятки туристів, які тут є в таку пору.
Недалеко за містечком, у скелях, є стара печера монаха, тут багато таких. Долізти туди важко, а краєвид із неї дивовижний.
Може, він теж дивився щодня на воду і думав приблизно те, що сказано в моїй улюбленій пісні про це море, з музикою геніального Маноса Хадзідакіса:
«Море широке, я люблю тебе, бо ти на мене схоже.
Море глибоке, я люблю тебе, бо ти ні на мить на заспокоюєшся.
Так ніби і в тебе є серце,
Бідолашне маленьке серце».
І просив у Бога душевного миру, якого ми всі так хочемо, і якого так рідко хтось досягає. Та чи й досягає? Хтось обманює себе тим, що в цих відчайдушних пошуках гармонії і є щастя. А хтось тим, що ніякої гармонії немає, і треба задовольнятися дрібними насолодами і не шукати чогось більшого.
Сидячи якось сонячним травневим ранком із чашкою кави на пристані і обмірковуючи свій маршрут на день, я напевно знав, що вона, гармонія, є. Може й вислизає з наших рук, як невловима риба, але принаймні як феномен вона є. І тут, тепер, поки я не допив цю каву, вона цілком осяжна. І, як на мене, найвище мистецтво в цьому житті – зробити її тривкішою і якомога незалежнішою від обставин. Якби ж так уміти.
P.S. Раптом комусь цікаво, згадану пісню можна послухати тут:
https://www.youtube.com/watch?v=Qfw0ridZdYI&list=PLrxh8B7cLWi-IjMobMCSYoWHpUtxsu8V-&index=45&t=0s
