Збруч-Днiстер. Весняні замальовки.

Під враженнями від чергового запису блогу Кльового про Збруч вирішив поділитися своїми враженнями про відкриття сезону по відкритій воді 2010. При підготовці колегіально було вирішено відкривати сезон хижаком. Хоча дуже і дуже була велика спокуса запастися мотильом і опаришем й "відкриватися" плотвою з верховодкою. Благо вона зараз "в ударі". Але вирішили поїздку на білу відкласти до наступного тижня. Отже хижак. Отже, однозначно Збруч! Спочатку вирішили податися на перекати з надією на зустріч з його величністю Кленем. По приїзду нас чекала не надто приємна картина. Вода піднялася настільки, що перекати майже зрівнялися з основною однаково швидкою і бурхливою течією. Але ж почин треба робити.

Раніше під цією кладочкою ховався дуже перспективний кленьовий перекат. Тепер річка перетворилася у суцільний перспективний перекат.

Все було б прекрасно, якби не нагадування, що серед нас не всі люди - люди, а свині. Добре, що хоч сіток не видно було. І електриків ніби не повинно було бути за таких умов. Хоча хто цих потвор знає?..

Безуспішно прочесавши силіконом, блешнями та воблерами декілька кілометрів вирішили переїхати в інше місце. Хоча без улову ми це місце не покинули. Самим останнім в машину сідав я. Аж раптом біля самого берега побачив раптово вспливший щучий хвіст. Всі вискочили з машини, а мій знайомий почав тихенько підкрадатися до щупака. Такого трофею думаю ні в кого з читаючих не траплялося. Ні не в тому річ, що щука була зловлена руками. Думаю таке траплялося в багатьох. Але щуку насправді зловив не риболов. Її зловила... жаба!!! Коли щуку витягнули з води, в неї на голові приліпившись сиділа велика жаба, що міцно охопила лапами щучу голову. Одна передня лапа закривали щуці око, а інша була далеко в зябрах. Через що, можливо, щука і впала в ступор, перетворившись із мисливця у здобич. Такого курйозу я ще ні від кого не чув. Мабуть щука атакувавши жабу промахнулася і зеленій вдалося застосувати заборонений прийом та нейтралізувати загрозу. Щоправда напевне недовго їй ще залишалося... Якби не людина у чоботях. Від побаченого я навіть забув про фотоапарат. А шкода.

Далі ми переїхал нижче по течії, майже до устя річки. До речі село носить одноіменну назву з річкою - Збруч. Тут нас зустріли не менш чудові краєвиди і вже повноводна глибока річка. І не дивно, за 3 кілометри поважно несе свої води красень Дністер.

Шикарний перекат мовчав сьогодні також.

Химерна краса.

Це місце восени порадувало не одним гарним шереспером, окунем і судаком. Але сьогодні воно відпочивало.

На зворотній дорозі вирішили зупинитися і пошукати щастя на самому Дністрі. Все-одно ж дорога пролягала вздовж його берега. Скажу наперед, уловом він нас також не порадував але порадував дечим цікавішим. По-перше, біля великого мосту, що сполучає дві області, спокійнісінько себе почували ось ці красені.

По-друге, весь берег закиданий ось такими фентезійними скульптурами:

І, на сам кінець, атракціон "5 хвилин страху". Ну може не зовсім страху, але трішки моторошно стає коли над тобою 20-30-ти тонна фура проїзджає.

Всіх із наступившою справжньою весною та відкриттям сезону!

29 марта 2010, 00:05
47754
140
 
29 марта 2010, 09:43
И мои поздравления. Блог полон оптимизма!
29 марта 2010, 16:28
Хорошая река , был два раза . 5+
30 марта 2010, 13:11
Красивые фото!!
2 апреля 2010, 22:49
Дякую. По приїзду відразу знову туди захотілося. Але напевне вдасьтся аж наступного тижня. На Великодень не ходжу на рибалку.