Ruddy

Капитан-лейтенант

Откуда: Чоповичи

Фотографии: 68

Видеоклипы: 0

Записей в блоге: 6

Был на сайте: 20.04.2019

Сашко та річка.....

Прочитавши гарний блог форумчанина «byaly» дуже захотілося й мені черконути пару речень, бо щось в середині причепилось та не відпускає.

Народився я та виріс в мальовничому селі, а точніше селищі міського типу Чоповичі, що на Житомирщині. Виріс біля річки Ірша, полюбив її,  ще більше полюбив річку Тростяниця, там я проводив все літо, там і залишились всі найкращі спогади.

 

«…. літо, вечір, семирічний хлопчик бігає по полю та ловить коників….  о, єсть, иди сюди, до банки, вечором мені головня принесеш! Кількість на рибалку вже достатня, потрібно збиратись, а що там збиратись, все готово – бамбукова вудка (точніше - вудка,жилка,перо гусине та гачок, грузик не потрібний).

 

Баба – Саша, ти куди?

 

Сашко – Баб, я на річку!

Б – Ти ж не поїв, глянь на нього, в обід прийшов, та й знов на річку? А ну  бистро спать, завтра наша «череда»,  хто корів на пашу  з дідом пожене?

 

С- Ну баб… я встану!

 

Б – Ну дивись, не встанеш дід тебе за грибами більше не візьме!

 

С- Добре!

 

Тай полетів той хлопчик до бистрини, де камні великі в воді, летів він до води аж дві хвилини, річка в ста метрах  від  хати.

 

 

А яка це річка…  це найкраща річка в світі…. Вона  то повзла змією по полях, то одним берегом з лісом здоровалась, то переходила крадькома в яри з двох сторін, що навіть в літню спеку деякі ділянки віками й сонця не бачили, ось в таке місце Сашко й побіг.

 

Сонечко вже почало спускатися за «соснину» - саме час !!!  Зайшов Сашко тихенько в воду по коліна, відкрив баночку, обережно взяв коника, наживив від голови , тай в воду….. Сашко знав що найсильніший головень дуже любить вечір, та тишу, але поки він клюне то єльчики перепортять багато коників, тому ловив він їх багато… Перша риба є, це єльчик, иди сюди на вербову галузу та на пісок…. чекаємо… вже майже темно, а крім двух десятків єльців, більш ні кого?!  Тільки про це подумав Сашко, як почув характерний «хлюп» по воді, та відчув його на гачку – того самого головня….  ближче до берега….  тільки б не зірвався, о на піску вже – Єсть! Гарний, баба в печі на деці запече після «череди» подумав про себе молодий рибак.  Досить, темно… баба хвилюється, по воді до переїзду та до дому… завтра  череда. 

 

 

Так й проходило Сашкове літо-літечко, в лісовому селі Тростяниця, через  яке пролягала  ця диво річенька…   також село було багате на болотця  та ставочки, де також годинами а то й днями пропадав хлопчина за ловлею карасів та линів, не раз вони снасті рвали йому, але це все не могло звівняться  з тим вечірнім «дядьком», з тим королем  річок Полісських.

 

Дід навчив внука гриби збирати, та відрізняти їх. До семи років Сашко знав всі найкращі місця в лісі, якщо йдемо з дідом до «бобрової гатки» значить тільки білі будуть в кошолці, а якщо в сторону «Сичівки» то наріжем краснюків. Також  дід показав Сашкові де найкращі місця в річці, в корчах, де його може миньок чекати. Гарні в ті роки були екземпляри, дуже баба любила смаженого  минька, особливо печінку.

 

 А ще дід любив, водити внука вечором на городину показувати йому косуль, вони з лісу завжди, кожен день, приходили на город посівами ласувати.  О то візьме внука, на шию посадить, а внук очей не видриває, цікаво було за ними спостерігати…. Потім по нічному лісі до дому йдем, а нічний  ліс це особливе  явище…. там звір  якийсь дорогу перебіг, тільки тріскіт гілля  чутно, не зрозумілі звуки розносяться, а збоку світляки дорогу показують…  магія.

Все би заре Сашко віддав за тиждень того раю, хоч за день…..»

 

Якось навіть не міг подумати, що через десятиріччя так все зміниться…  ні, воно ж звичайно все зрозуміло, але як же хочеться відчути, проникнутись тим настроєм, тим станом  як у того семирічного Сашка.

Ми ростем, діти наші ростуть. Потрібно давати їм найкраще, що в нас було, це – дитинство, правильне, живе,  дитинство.. Дуже хочеться  щоб моя донечка, а згодом і син мали хоч десять відсотків тим вражень, тієї природної рівноваги від перебування людини в природі.

Добавлю пару фото, нажаль з тієї епохи кадрів майже не залишилось, вони всі в серці!

 

 

 

Всім  правильним  рибацюгам,  грибацюгам  та просто людям бажаю гарних моментів в житті, які осядуть в душі на довгі роки!

Хай ловиться, збирається!!!

18 июля 2015, 13:08
165286
120
 
18 июля 2015, 14:21
Дуже душевний блог!!! Тааак, ті роки на все життя запам'ятаються!5+++
20 июля 2015, 09:59
Дякую, приємно що Вам сподобалось!
18 июля 2015, 14:50
Супер, 5+++
20 июля 2015, 09:59
Дякую!
18 июля 2015, 16:04
Підтримаю колег-5*****!
20 июля 2015, 10:01
Спасибі!
18 июля 2015, 17:54
5++++!!!))))
Зьома, а грибочки це ти в цьому році збирав?
20 июля 2015, 10:03
Ні зьома, це фото з 13-14 років. Чекаємо дощів!
18 июля 2015, 18:25
Саня, молодец! Блог зачетный! 5*****
20 июля 2015, 10:06
Олег дякую за підтримку!!! Приємно!
18 июля 2015, 21:56
Саша,за душевно-жизненный блог 5+++++!!!!!
20 июля 2015, 10:07
Спасибі, я радий що Вам сподобалось!
18 июля 2015, 22:31
Я очень рад, что мой блог навеял Вас на воспоминания. И на такие хорошие воспоминания! Поздравляю Вас с первым блогом на сайте и обязательно не последним, у Вас ОЧЕНЬ хорошо получилось, радуйте нас еще рассказами со свежих рыбалок и может воспоминаниями!
20 июля 2015, 10:12
А Вам подвійна подяка, мене реально цепонуло після прочитаного Вашого блога! Буду старатись!
18 июля 2015, 22:33
супер!
20 июля 2015, 10:13
Дякую!