Жертви для карасів


Вирішили ми з другом поєднати приємне з корисним - як кажуть "для душі і тілаУлыбается ".

Для тіла вибрали поїздку, чи то прогулянку, на вилосипедах.

Для душі - рибалку.

 

Маршрут був наступним:

- відправна точка  - центр м. Львів

- кінцева - озеро в с. Зашків 

 

Зустрілись ми в 4:00. У місті в такий час, зазвичай, не світять ліхтарі. Першою думкою було: - "Як будем їхати?"(Бо ні в мене ні в друга на велосипеді не було жодних засобів для цього). Але, виїхавши на центральні вулиці, ми з полегшенням зітхнули - центральні вулиці, як-не-як, були світлими. В дорогу.

 

Нічого не віщувало біди.

Проїхавши по місту кілометрів 5, я відчув як моя п’ята точка починає поболювати. Чи то причинию було те, що на плечах був чохол зі снастями і рюкзак. Чи те, що сідло було доволі жорстким. Чи може все разом... У друга ситуація була аналогічною. Но зупинятись на півдорозі в наші плани не входило. Вирішено було принести жертвуХмурый

 

З невеликими зупинками добрались ми до кінцевої точки за 1,5 год. Ви собі не уявляєте як приємно було постояти на ногахСмеётся

 

Розклались. Прикормили. В нас вже стало традицією починати рибалку в 6:00(розумію, що це трохи пізно - але швидше, чомусь, не виходить))). Закинули 4 фідера і 3 поплавчанки. Планували ловити карася. На поплавки жодної покльовки в нас так і не було - тому деталі пропущу)

А от на фідер - справа йшла, дещо, краще. Сигнал - друг підсікає і тягне. При самому березі сходить невеликий карп. Сигнал - підсікаю я, тягну - знов схід при березі(цого разу карась). Ми зрівняли рахунок. На цьому вирішили зупинитись. Сигнали поступали доволі часто. На другому кінці спініга опинялись одні карасі.

Сонце припікало. Кльов припинився - тривав до 11:30. І як нам не хотілось відкласти повернення до дому, навіть не саме повернення а той факт, що прийдеться знову осідлати велосипеди В нерешительности... - ми зібрались.

 

Підсумок.

Місце - озеро в с. Зашків

Дорога - супер( близько 50 км на велосипедах)

Ціна - 100 грн.

Результат - до болі натерті пікантні місцяПлачет, близько десятка гарненьких карасів, класний настрій і відраза до велосипеда на 1-2 місяці)

 

P.S. Які жерви Вам доводилось приносити задля рибацького діла?

 

 

 

Комментировать
Класна пригода. Коли в мене не було двигуна на лодці - доводилось в шторм на веслах ао КВХ ходити, ото була жертва :-)
Дякую за коментар. З човна ще не рибалив - думаю дойду і до цього:-)
Крайній Південь України - 5*****!!!
Дуже гарний блог! Від мене - лише найвищий бал! Стосовно жертв - кожна рибалка є пріорітетом над усіма іншими справами. ))) А що стосується халеп на рибальці - пару разів витягував машину із багнюки за допомогою таких же рибацюг. ))
Дякую. Думаю тільки рибак може зрозуміти рибака:-)
Так держать !! рыбалка стоит таких свечь !
Точно. Думаю, навіть, і більшого:-)
КАрасі - чудові...
А жертви, пов"язані з рибалкою це діло наживне ))) Якось ми з батьком недоїхали до річки - порізалась покришка мотоцикла. Довелось марш кидком до річки кілометрів зо три добиратись...
Іншого разу навпаки, по дорозі до дому лопнула покришка заднього колеса.. Котили години дві))) Місяць та зорі освітлювали нам шлях, а нічні мешканці степу своїм співом прикрашали та наповнювали всю цю "романтику" ...
Поговорили про все на світі... Заспівали пісень народних.... Є що згадати )))
Це класно. В наш час, коли всі кудась спішать, метушаться - дуже важливо знаходити миті, в які можнв поспілкуватись з близькими. А такі миті, які Ви описали, ще цінніші:-)
Комментировать
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!