Зазвичай розповіді починаються словами : "Жили-були...". Моя ж розповідь почнется зі слів " Давайте поїдемо ...
"Давайте поїдемо на відпочинок з палатками. Змінимо обстановку, порибалим, позагаряєм, наберемся сил і т.д і т.п... !?... Ось так і вирішили ми - загалом нас було восьмеро (майже як в казці:-) ) - поїхати на відпочинок. Плацдармом, для описаних вище подій, вибрали Грушів (50°05'13.7"N 23°20'42.2"E). Природа, як виявилось пізніше, там мальовнича.Але про це згодом...
День перший.
Спершу розповім про пригоду першу - пригоду, з якої і все почалось. Перед самою поїздкою друг вирішив поміняти панель в машині. Ну і, думаю Ви вже здогадались, не встиг. Їхав він за відчуттями. Для нього це було нормально. А от нам, пасажирам, було спершу лячно бачити замість звичних приборів диру і купу дротів.... Саме через відсутність приборів ми зупинились - закінчився бензин:-) Їхати ще далеко, каністра у нас відсутня, трос також(та й і не дуже б він нам допоміг з такою дорогою). Прийшлось іншою машиною їхати(20 км в дві сторони)шукати заправку, просити заправити в бутилку:-) і вмовляти інших водіїв позичити каністру...Дану перешкоду ми подолали. Правда втратили трохи часу для пошуку гарненького місця і розбивання палаток...
Доїхали.
З дамби відкрились очам прекрасні краєвиди: де-не-де серед води видніється зелень, яка похитується від найменшого пориву вітру; з іншої сторони невеликий спуск з дамби у водосховище, який переходить у півострів - на якому ми і отаборились. Місце доволі не надійне - ніби і відчуваєш під ногами землю, тверду землю. Але декілька кроків в одну чи іншу сторону і відчуваєш під ногами землю, но вже хитку і мягеньку. Якщо тут падає дощ декілька годин, навіть не говорячи про день чи більше, то проїхати майже не можливо. Ми надіялись на те, що дощ падати не буде:-) ...
Усі найкращі місця вже були зайняті. Тому нам прийшлось їхати в глиб, що могло вплинути на вчасний виїзд вразі дощу.
Розбили палатки. День підійшов до кінця...
День другий.
Проснувся я о 04:30. Якраз почало світати. Змонтував поплавчанку, розвів прикормку і вже через 20 хв. рибалив. Радувало те, що до берега йти 5 кроків:-)
Навкруги тихо, спокійно. Вітру зовсім немає. Вода спокійна - ні найменшої хвилі. Взмах. Перегукування лелек перебив булькіт - це снасть впала у воду. На спокійному плесі появились кола, які з кожною секундою, збільшувались у діаметрі і плили мені на зустріч. Через декілька секунд усе заспокоїлось...але не на довго. Поплавок почав рухатись. То зверху вниз, то в різні сторони - такої покльовки я ще не зустрічав - надто хаотично це все відбувалось. Підсік і здивувався - на гачку тільки маленьке зернятко перловки. Спроба друга, третя... Можливо це мальок бавиться? Вирішив зачекати довше перед тим, як підсікати. І це було правильно - на гачку опиналась, до цього ще не ловима мною, краснопірка. Зрозумівши те, як вона клює, за не великий проміжок часу вдалось запустити у садок досить багато. Також попадалась і плотва. Розміри ні тої ні тої рибки не радували - але на уху згодяться:-) ..
Далі уже проснулись наші палаточні мешканці. Зготували сніданок.
Погода не радувала - хмарилось. Збиралось на дощ. І дійсно, він почав падати. Погодабула мінливою - то падає дощ то сонце показувалось із-за хмар. В ці проміжки ми і встигали позагаряти(хвилин так 15-20:-) ) і погрітись біля вогню.
Після обіду над головами нависли зогрозливого, темно-синього кольору хмари. Постало питання про терміновий збір і виїзд - як згадував вище - через дощ ми могли там і на довше залишитись:-) . Рішення було прийняте....
Ми залишились. Укріпили палатки. Приготували накриття для них(вразі довготривалих опадів). Запаслись дровами. І що Ви думаєте? Вітер розігнав хмари. І до кінця дня натяків на дощ вже і не було.
Зготували уху. Вона була запашною, наваристою і дуже смачною. Та й на природі завжди все дуже смачне:-)
Трохи перепочивши повернулись ми до рибалки. Додатково змонтували фідер. Також хотілось наловити лящиків - планували їх закоптити. Але, на жаль, фідер мовчав. На поплавчанку, крім плотви і краснопірки, нічого іншого не ловилось(одного підлящика не рахую). Уху ми вже зготували тому усю рибку відпускали на поталу іншим рибакам.
Вечоріло.
Щодо мене, то я ще ніколи не рибалив вночі. Ну дуже хотів попробувати. Та й водойма знову заспокоїлась. Вітер вщух і вщухли хвилі. У воді можна було побачити відблиски зоряного неба(якщо добре придивитись:-) ). Змонтував поплавок з підсвіткою. Закинув. За таким поплавком було дуже цікаво спостерігати - він вимальовував хаотичні кола, то світло зливалось в одну точку з відблиском у воді, то зовсім щезало і знову появлялось. Зловив себе на думці, що і так добре, не буду підсікати:-) .... Інша рибка на гачку не появлялась. Та й комарі надоїдали - інколи вони таким роєм прилітали, що не було видно поплавок. Нічна рибалка була завершена. Але потрібно буде якось повторити - мені дуже сподобалось.
День виявився довгим і насиченим. В руках і ногах відчувалась втома. Тому я із легкістю піддався сну. Та й засинати на природі, під її неповторний звук, під поквакування жаб і тихий шелест листя дуже класно. Нема нічого кращого:-)
День другий закінчився...
День третій.
Почався з швидкого згортання. Небо затягнулось темними хмарами. Ми, що б не сталось, повинні були виїхати того дня - усім на роботу:-)
Зібратись вдалось оперативно. Ще був час випити гарячої кави-чаю і, навіть, поснідати.
В дорогу. Машини поїхали перші. Пасажири слідом ногами:-)
Так приємно прогулятись дорогою між великим соснами. Під ногами відчуваєш не твердий асфальт чи бруківку а мягку землю. Пройшовши декілька поворотів ми побачили...., що одна з наших машин застрягла в ямі. Настрій пропав. Також він погіршувався з кожною спробою витягнути машину з болота. Чи то болото дуже вязке чи то через то, що машину штовхали одні дівчата:-) - мучались ми довго. Як би там не було, але рушійною силою дівчат і одного мене, зі спроби пятої, жижу ми проїхали.
В цьому випадку хочу відмітити один момент - під час цієї метушні повз нас проїжджали інші рибалки(машин 4-5) і жоден з них не поцікавився чи потрібна допомога. Це сумно...
Виїхали ми на дамбу. Почистились від болота - воно було всюди:-) Поїхали...
До дому повернулись з легенькою але приємною втомою і повним мішком спогадів:-)
