Ввесь тиждень спостерігав за погодою як на сайтах, так і з вікна офісу. Погода була досить чудовою. Не холодно, відсутність туману, зрідка дощик – саме те що потрібно для осені, але ніяк не для середини зими. Але й це нічого. Та тільки почала закінчуватись п`ятниця і на горизонті замайоріла можливість порибалити, все змінилось. Потягнуло морозцем, потім почав наповзати туман, ожеледь, сирість – саме те, що ми всі любимо коли знаходимось в приміщенні, але ніяк не на водоймі. Тому один з колег відмовився мерзнути (знає певно щось), а інший не захотів возитися з човном, тоді і було прийняте рішення хоч до обіду вискочити поджигувати з берега. Але берег це не човен, тут свої нюанси і недоліки.
Виїхали о пів на сьому і вже через сорок хвилин були на місці. Точка «попсова», адже доїзд зручний, та і недалеко від Чернігова. Вже на місці було шість машин, наша сьома. Але, як не дивно, наші улюблені місця були вільні, хоча справа і зліва стояли плече в плече на десяти метрах один від одного. Збираємо спінінги і перший закид. Вода трішки піднялась і вже місцями тридцять грамів трішки підвисає, тому колега ставить тридцять п`ять, а я залишаюсь на тридцяти. В мене шнур Х1 в розмірі 1.2 і не так парусить як його 1.5. Дно простукую впевнено, лише коли приманка починає падати в русло, на декілька підмотувань з`являється підвисання, але роблю в цей момент один оберт котушкою і все добре, пауза не змінюється.
Перший удар судака прийшовся в вагарець десь через півгодини лову. Стукнув млявенько, так ніби зовсім не мав апетиту. Я б на віть назвав це шкрабом, але підсічку зробив чітко. Після вимотування декілька полосок на свинці від судакових зубів і один прокол на силіконовому твістері. Раз визначився, що він тут ще є – будемо впиратися. Зміщуватися нікуди, справа, зліва стоять рибалки в усіх доступних до води місцях. Приманку поки не змінюю і продовжую на півкругом пробивати точку намагаючись провести приманку через кожний метр дна попререду себе. На третьому закиді після пари підмотувань чіткий судачий ТУК! Підсічка і на тому кінці шнура затріпотів судачок. Не спішу, виводжу акуратно, адже відчуваю, що «відпускний», тому не потрібно форсувати. Хоч глибина і невелика, але бувають і з восьми метрів піднімаються з вилізшими із орбіт очима. На цей раз все добре. Фото і швиденько в воду – підростати і порадувати через декілька років. Спокусився на твістер Select CC-Grub 4.5 дюйма. Рухливий хвостик якого заводить судаків на клювання.
Продовжуємо джигувати прочісуючи дно справа і зліва від точки клювання. Там на дні декілька камінчиків і за ними стоять судаки. Але десяток проведень тиша. Змінюю твістер на такий же, але в більш темному кольорі. Шкода що немає в кислоті, могло б вистрілити відмінно. Але й темніший приносить свої плоди. Знову отримую клювання, але на це раз судак перехитрив, знову стукнув в голову. Уповілнюю проводку до мінімуму, ледь підкидую твістер над дном кінчиком спінінга і протягую по грунту. Знову тичок і після підсічки протягую пару метрів невеликого судачка, але сходить. Наступні декілька проведень – тиша, не хоче.
Вирішую мінімалізувати приманку і ставлю мініатюрного рачка Sexy Shrimp в розмірі 3 дюйма. Він більше підходить звичайно для окуня, але якщо такий капризний судак, то може і захоче спробувати щось незвичайне. Рак має досить рухливі щупальця і під час підкидань вершинкою спінінга дуже непогано рухається. Через декілька проводок ледь чутне торкання і ще через секунду легенький «тюк» в приманку. Підсікаю, але мимо. Дуже пасивно веде себе судак. Туман, мряка, легенький морозець – певно не додають йому оптимізму.
На холоді довго не порибалиш, тому зігріваємось гарячим чаєм з лимоном. Пару чашечок і знову готовий зібравшись в пружину простукувати дно сподіваючись на потужне клювання. Для риболовлі на ввесь день використовую літровий термос, а коли їдемо до опівдня, завжди вистачає півлітрового. І місця багато не займає, і гаряченький напій завжди є. П`ять годин тримає температуру пристойно, а на більше чаю вже не вистачає.
Потрібно по такий погоді постійно слідкувати за кільцями. Трішки проґавив, обмерзли і відстріл приманки. Тому чищу регулярно через десяток закидань. Та все ж таки останній раз був лишнім. Приманка після змаху спінінга красиво спікірувала і хлюпнула в воду за півметра від протилежного берега Десни на косі. Там мілко, хтось проходитиме – точно знайде трофейну приманку.
Знову ставлю твістер в бузковому кольорі. Раз на нього клювало вранці, то можливо і зараз клюне. Проводка на знос, протягування по дну і нарешті отримую довгоочікуваний удар. Гарно стукнув з відлунням у руку через чуттєвий бланк Skyline – різко підсікаю, борсається, трясе головою і тисне, точно судак. Спінінг гнеться і різко випрямляється – зійшов. Дістаю стягнуту приманку. Видно все ж таки не пробив судакову пащу так як треба. Дуже шкода, не риби, а того вирішального виважування, викачування, адже клювака була пристойна. Але ні, не сьогодні. У колеги також декілька клювань за цей час, але риби немає. Судак пасивний та примхливий, знущається як хоче.
Вирішуємо переїхати трішки далі, на ямку з виходом до широкої коси. Можливо там щось вполюємо. Приїхали – рибалок немає, є де пройтись і пробити точку. Більше години впиралися різноманітними приманками та проводками, та марно. Риба остаточно закрила рот. Час показує одинадцяту годину ранку і час збиратися. Так і планували виїзд на декілька годин і план виконано. Але все ж клювання були, судачок спіймався і був відпущений, а за трофеями потрібно кудись в інше місце вибиратися. Зараз такий час, що якщо не зимувальна яма, то достойну рибу знайдеш хіба на платнику. А це не наш метод. Дуже вже хочеться пройтись по цікавим місцям балансирами та бокоплавами, але зима все ніяк не нажене морозу, не скує річку кригою і тому всі в очікуванні.
Швиденько збираємось і додому. Рибалки на березі залишаються майже всі з тих, що були зранку і ще два авто під`їхало. Може їм більше повезе сьогодні, а ми свої клювання вже отримали.
Всім добра!
